Русины перед Венеційсков комісійов боронили свої права. Чекать їх Рада Европы

20-го апріля 2023-го року одбыли ся конзултації Венеційской комісії з представителями народностных меншын, котры жыють на Україні. Запрошіня на конзултації дістав і Світовый конґрес Русинів (СКР).

Окрім председы Світового конґресу Русинів Штефана Лявинця за його рекомендаційов Венеційска комісія запросила на онлайн стрічу і членів Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность за русиньску народностну меншыну Петра Медвідя, котрый є прес-секретарьом СКР, а Мілана Піліпа, якый в конґресі помагать председови у правных вопросах.

Рекомендація од Урсулы фон дер Леєн

Світовый конґрес Русинів іщі в децембрі 2022-го року звернув ся писмом до словацького премєра Едуарда Геґера, в котрім жадав безодкладне заставліня перезекуцій Русинів на Україні.

СКР тым реаґовав на остатні дії на Україні, але і цілкову позіцію Україны односно Русинів в повязаню з тым, же Київ став кандідатом на вступ до Европской унії, што Русины підтримують, но єдночасно одкрыто бісідують, же европска країна мусить дотримовати людьскы і народностны права, включно прав Русинів.

До відома СКР загнав тото писмо і презідентці Словацькой републікы Зузані Чапутовій, міністрови загранічных діл і европскых справ Словацькой републікы Растіславови Качерови, а предсидательці Европской комісії Урсулі фон дер Леєн.

На писмо одповіла председови СКР сама шефка Европской комісії, котра рекомендовала Русинам, жебы з тов проблемов звернули ся до Венеційской комісії, яка дістала задачу аналізовати україньскый закон о народностных меншынах, котрый Верьховна рада Україны прияла 13-го децембра минувшого року.

Народностный закон є меджі семома рекомендаціями Европской комісії, котры Україна повинна сповнити, жебы могли далше іти їднаня о вступі до Европской унії.

Русины мали пять основных пожадавок

Лявинець ся по одповіді од Урсулы фон дер Леєн звернув до Венеційской комісії, жебы русиньску проблематіку обговорити. На то пришла з боку комісії позітівна одповідь і запрошіня на конзултацію.

На стрічі окрім представителів Русинів были участны за Венеційску комісію Реґіна Кіенер, Шнуць Дір, Ян Валеарс, Лоліта Дутчак і Пієр Ґарроне.

Русины выступили перед комісійов із пятьома головныма пожадавками. По перше, вызнати карпатьскых Русинів за окремый народ і автохтонну народностну меншыну на Україні, а признати їм вшыткы права в згоді з меджінародныма договорами, котры Україна підписала.

По друге, дати в слідуючім списованю жытелів на Україні можливость ідентіфіковати ся як карпатьскый Русин в офіціалных формуларях. По третє, записати карпатьскых Русинів до списку корінных народів Україны. По четверьте, повнити, з боку Україны, обовязкы, котры выходять з Договору о охрані народносных меншын.

І по пяте, зрушыти План кроків рішіня проблем Українців-Русинів приятый 7-го октобра 1996-го року, котрый подля слов председы СКР Штефана Лявинця не огрожує лем Русинів на Україні, але і в далшых країнах, де жыють.

Звернийте ся до Рады Европы

Представителі Венеційской комісії по діскусії з представителями Русинів сконштатовали, же не суть компетентны рішыти проблемы, котры Русины оголосили на стрічі.

Їх задачов є моментално проаналізовати існуючій меншыновый закон на Україні, ці є достаточный, як і його дотримованя. Кедьже Русины не суть признаны в списку народностей, не мають компетенції то з боку комісії вырішовати.

Но діло тым не кінчіть ся. Членове комісії рекомендовали представителям Русинів, жебы звернули ся зо своїма проблемами до Рады Европы. Як інформовав председа СКР по стрічі з Венеційсков комісійов, такой в найблизшых днях пририхтує ся писмо до Рады Европы, в котрім знова Русины будуть жадати стрічу і рішіня проблем, якы мають на Україні, кедьже Україна є членом Рады Европы, а теперь і кандідатьсков країнов Европской унії.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА