В пятницю 31. марця і в суботу 1. квітня/апріля тр. в Центрі Курпівской Культуры в Кадзідлі проходила Загальнопольска Трансляторско-Діалектична Конференция пн. «Mały Kśęć в світі діалектів та великых і малых языків». Бесідували тіж о «Малым Прінци», значыт тлумачыню на лемківскій язык той бодай не найпопулярнійшой книжочкы для діти од Антуана де Сент-Екзюпері.
Звуком ліґавкы, деревяного характеристичного інструменту, што звычайно звучал на обшырях Курпівской Пущы, а тепер чути го при нагоді свят ци важных подій, одкрыли наукову конференцию. Бо подія прецін важна – побесідувати над рольом языків і діалектів в ґлобализуючым ся світі.
Науковці і бадачы з узнаных академіцкых середовиск, представникы меншын
Зо своіма выкладами приіхали до Курпів, до Кадзідла, выдатны представникы наукового світа з цілой Польщы, а медже нима і представникы меншын. Прелекциі дослідників і практиків приближыли участникам подіі значыня бесіды в будуваню достоменности ріжных культур.
Выступували м.ін. науковці в Ягайлоньского, Варшавского, Варміньско-Мазурского Університетів ци Польской Академіі Наук. Покровительство над подійом тримал Маршалок Мазовєцкого Воєвідства Адам Струзік.
Конференцию вюл проф. Томаш Віхеркєвич з Університету Адама Місцкєвича в Познані, з Закладу Языковой Політикы і Бадань над Меншынами. Цілю стрічы было вказати ріжнорідніст світа, Европы, Польщы і єй реґіонів через презентацию роботы трансляторів і діалектолоґів. В конференциі брала участ м.ін. др габ. Олена Дуць-Файфер, проф. ЯУ, котра розповіла о лемківскым языку, а о лемківскых трансляциях бесідувала докторантка Клявдия Новак.
В проґрамі были одчыты іщы про такы меншыновы языкы як напр. шлезскій, кашебскій, вілямівскій ци корінны языкы Мексику. Приближены были намагы Курпів в сохраніню свойой окремости ци перспективы пруского і мазурского языків.
Зберіганя курпівской культуры
Презентуваны были тіж примірникы «Малого Прінца» в тлумачыню на ріжны языкы і діалекты світа, м.ін.: лемківскій, кашебскій, шлезскій, вілямівскій, мазурскій, курпівскій, підгаляньскій, йідиш, гебрейскій, сатерфризскій, пікардийскій, молизско-хорватскій, прекмурско-словеньскій ци прускій. На выставі вказуваны были і інчы публикациі по курпівскы, а тіж печатаны в рамках сериі Курпівска Бібліотечка, друкуваны Урядом Ґміны в Кадзідлі.
Присутны могли переконати ся, кілько старань вкладают Курпі в захованя локальной языковой спадковины, што было видиме не лем на основі чысленных публикаций писаных в курпівскым літературным діалекті, але і языковым краєвиді ґміны.
Серед гости, окрем запрошеных прелеґентів, были м.ін. представникы самоурядовых власти, в тым маршалок мазовєцкого воєвідства Адам Струзік ци війт ґміны Кадзідло Дариюш Лукашевскій, якій выступувал і в роли ґазды-спілорґанізатора подіі.
Участинкы не лем же выслухали звукы традицийной курпівской ліґавкы, але і взяли участ в варштатах курпівскых танців, рыхтуваня фафернухів (в рамках кулінарных варштатів), робліня вытинанок – так характеристичных в курпівскій культурі, а тіж варштатах робліня бібулкового квітя. Так само в проґрамі было звиджаня Курпівского Музею в Вахы. Быти може поза проґрамом, але не менше тепло принята была – як пункты проґраму, деклямация лемківской поезиі.
«Надієме ся, што были сме в силі вказати красный і ріжнорідный світ. Віриме, што красны, мудры стрічы злегшат познаня, дозволят підняти культурову спадковину, довірити собі, охоронити малы языкы і мікроскопійны культуры перед загыбніньом. Тішыме ся, што Гості выіхали задоволены з Кадзідла, захоплены Курпями, нашом гостинністо, ориґінальністю, терпеливом роботом для курпівской культуры і традициі» – коментуют орґанізаторы.