Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 13. марця 2023 р.
Карпатска писанка 2023
Выгорлятскій Музей в Гуменным вєдно з партнерами просят на 31. річник медженародной выставы писанок Карпатска писанка 2023. Святочный вернісаж з оцініньом конкурсу одбуде ся в четвер 16. марця. Выставу буде мож пак обзерати в Галерийній сали Ореста Дубая до 30. квітня/апріля. Цілю медженародого конкурсу і выставы Карпатска писанка є підпора традициі писанкарства як вызначного елементу культуровой дідовизны карпатского реґіону. Честным гостьом тогорічной подіі єст Музей писанок в Коломыі на Украіні, єдиный такій в світі, занимаючый ся науковым досліджаньом і презентацийом писанкарства. Карпатска писанка 2023 презентує творы зо Словациі, Чешской Республикы, Украіны, Польщы і Мадяр, та з музейной колекциі. Додатково 2. і 3. квітня/апріля в музею одбуде ся Великодній Ярмак Писанок. Патронат над тогорічном Карпатском писанком триамт амбасадор Словацкой Республикы на Украіні Марек Шафін і председа Пряшівского Самосправного Краю Мілян Маєрскій. Дотля в Выгорлятскым Музею было презентуваных понад 26 тис. писанок, выконаных близко 800 авторами зо Словациі і заграниці.
Зміны в розкладі желізниці на трасі Крениця – Тарнів
Менше потягів на трасі Крениця – Новый Санч – Тарнів. Од вчера, 12. марця, на тій трасі обовязує заступча автобусова комунікация для вшыткых особовых потягів обслугуваных Малопольскыма Желізницями і Польреґіо. Окрем того PKP Intercity рішыло о браку заступчой комунікациі для поспішных получынь IC TLK «Карпаты», «Малопольска» і «Маліновскій». Зміна буде обовязувала до 10. червця/юнія тр. Причыном сут плянуваны утриманьовы і будівляны роботы на реченым одтинку. В марци зачнут ся далшы працы на леніі Мушына – Тарнів, цілю утриманя справности желізницьовой трасы, доступности і безпекы. Выремонтуваных буде м.ін. 7 мостів і 3 перепусты, в дакотрых місцях будут вымінены торы. Поправит то стандард подорожы до бескідскых місцевости.
«Реґіоны будучністю Европы»
В суботу 4. марця в Катовицях прошол семінар пн. «Реґіоны будучністю Европы», орґанізуваный Стоваришыньом REGIOS во спілпрацы з Соспільно-Культурным Товариством Німців Шлезского Воєвідства. Запис з семінара єст тепер доступный на сайті стоваришыня. В рамках подіі запрошены науковці, м.ін. з Вроцлавского Університету, Польской Академіі Наук і Шлезского Університету, выголосили выклады про реґіонализм, вельокультуровіст, достоменніст і новы перпективы на Европу. Посліднім пунктом подіі был дискусийный панель пн. «Нацийональны і етнічны меншыны в контексті концепциі Европы Реґіонів». Окрем науковців в панели брал участ і шлезскій активіста европосол Лукаш Когут. Бесідувана была м.ін потреба спільпрацы локальных середовиск.
Выклад про залежніст медже языком і культуром
В середу 15. марця в Цєшыні одбуде ся одкрытый выклад др. Тимотеуша Круля пн. «Етнолоґы і етноложкы перед лицьом народин і смерти языка. Припадок Вілямовиц». Прелекция буде тыкала шыроко пониманой залежности медже языком а культуром. На примірі Вілямовиц, міста в бєльскым повіті, де прожыват вілямівска меншына, буде омовлена проблематика традиций, культурового тырваня і культуровой спадковины.