Сумар дня на 15. лютого/фебруара 2023 р..

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 15. лютого/фебруара 2023 р.

325 млн евро на приграничный одтинок дорогы С19. В Барвінку підписали догваріня

В Барвінку перед парома днями підписали порозумліня в справі будовы приграничных одтинків експресовой дорогы С19 трасы Via Carpatia в Низкым Бескіді. На польско-словацкій граници догваріня в справі спільного унійного проєкту підписали 10. лютого/фебруара м.ін. полнячый обовязкы ґенерального директора державных доріг і автострад Томаш Жуховскій і його словацкій одповідник Владимір Яцко. Словак признал, же його держава пізнит ся з інвестицийом, але підкрислял, што трактуют єй пріоритетово, і заповіл стараня, жебы до 2030 рока была готова. Польскій одтинок до Барвінка має быти готовый в 2027 році. Підписане порозумліня тыкат дофінансуваня в квоті веце як 325 млн евро – грошы презначены будут на будову 18 км дорогы по польскій страні з Дуклі до Барвінка, а тіж на опрацуваня документациі для близко 60 км на Словациі. Унійне підпертя є важне, бо, з огляду на гористый терен, буде то коштовный і тяжкій до зреализуваня фраґмент трасы. Має коштувати веце як 1,5 млд зл.

Мож през компутер найти гріб м.ін. Емілияна Чырняньского на Раковицкым Цмонтери

В Кракові закінчыл ся процес цифризациі черговых томів цмотнерных книг, што тыкают осіб, якы похованы сут на Раковицкым Цмонтери. Мож перезерати індексы вмерлых до 1921 рока та денникы вмерлых до 1922 рока. Серед вписів в книгах єст м.ін. тот, што односит ся до выдатного Русина, проф. Емілияна Чырняньского, бывшого ректора Ягайлоньского Університету. З впису в книзі мож ся дознати м.ін. точне положыня місця похованя: ознакуваня кватеры, номер ряду, аж і номер гробу, а тіж подана є парохіяльна приналежніст, вік вмерлого та дата смерти і дата похованя. При проф. Чырняньскым є записок, што поховали го в гробі Шафраньского. Діґітализация цмонтерных кных і іх удоступніня в інтернеті має служыти утырваліню істориі Кракова і його бывшых жытелів. Беручы до увагы, што в другій половині ХІХ ст. лем на Ягайлоньскым Університеті студиювало веце як піл соткы русиньскых студентів, а част з них остала в місті робити карєру, можеме ся сподівати, што веце лемківскых персон было похованых на Раковицкым Цмонтери. Здіґітализуваны книгы можут быти помічны при ведіню ґенеалоґічных робіт. Книгы і індексы мож перезерати дармо на плятформі Малопольской Цифровой Бібліотекы: mbc.malopolska.pl.

Бесіда з проф. Оленом Дуць-Файфер і проф. Евом Міхном з Ягайлоньского Університету та проф. Томашом Віхеркєвичом з Університету Адама Міцкєвича в Познані в Музею Русиньской Культуры в Пряшові

О тыжден, в четвер 23. лютого/фебруара в Музею Русиньской Культуры в Пряшові пройде бесіда о ревітализациі меншыновых культур в Польщы, Словациі і во світі, в тым русиньской культуры в Польщы і на Словациі. Дискутувати будут проф. Олена Дуць-Файфер і проф. Ева Міхна з Ягайлоньского Університету та проф. Томаш Віхеркєвич з Університету Адама Міцкєвича в Познані. Дослідникы наштоден заанґажываны сут в ревітализацийны проєкты або в баданя меншыновых культур. Стріча зачне ся о 16.00 год.

Прошол Рільничый Форум Любіньского Повіту

В Центрі Культуры Ґміны Рудна прошол Рільничый Форум Любіньского Повіту. Стріча была нагодом м.ін., жебы вручыти медалі та подякувати за діяня для рільництва. Переданы были і інформациі тыкаючы ресурсів ґрунтів на обшыри любіньского повіту, атестациі опырсківачів та реализациі внесків о обшырьови платности. Інтеґральном частю форум было школіня для ґаздів тыкаюче фінансів. Вчас стрічы одзначены медалями і подякуванями были м.ін. Данєль Баюс, Теодор Габура ци фірма GOL-TRANS Павел і Збіґнєв Даньчак.