Чітаня з Другого писма святого апостола Павла Тімотейови – зачало 296. (глава 3.; 10-15)
(Сыну Тімотею), ты мене наслідовав в учіню і жывоті, в добродушности і вірі, в терпіню, любви і терпезливости, в пронаслідованях і муках, котры я зазнав в Антіохії, Іконії і Лістрі. А не были то хоцьякы пронаслідованя, котры єм вытримав! Но Господь мене выслободив із вшыткых.
Так є. Вшыткы, котры хотять побожно жыти в Ісусови Хрістови, будуть пронаслідованы. А підлы люде і зводителі дійдуть до гіршого, бо баламутять другых і себе.
Но ты перебывай в тім, чому єсь ся научів і чому єсь увірив. Бо знаш, од кого єсь ся тото научів. Од дітинства познаш Святе Писмо, котре ті може дати мудрость (потрібну) на спасіня, через віру в Ісуса Хріста.