Першы резултаты із списованя жытелів у Сербії не можуть тішыти. Єдине, што бы могло потішыти є то, же наперек тому, же Белеград зорґанізовав списованя „папірьовов“ методов, першы даны знав публіковати скоріше як нашы „здіґіталізованы“ країны.
При тім факті кінчіть вшытка радость. То, же Сербії пропало майже пів міліона людей од списованя в році 2011, є пів біды.
Тота друга, векша половина біды, і кедь векшы половины не існують, є то, же веце як 180 тісяч людей стратила Автономна покраїна Войводина, мултіетнічный реґіон, в котрім вдяка Марії Терезії нашла свій притулок, своє обыстя, свій фалат землі і перша русиньска діаспора обще.
Веце як 180 тісяч людей стратив реґіон, котрого лице, атмосферу довгы столітя формують народностны меншыны, і котрый днесь в малых розмірах припоминать народностный ґуляш Австо-Угорьской імперії.
Самособов, кедь ся посмотриме на чісла, котры нам списованя принесло, кедь видиме, як вылюднює ся Сербія, яке маркантне вылюдньованя проходить у Войводині, пак не можеме очековати, же якымсь чудом Русины будуть мати ліпшы чісла як мали перед єденадцятьома роками.
Тренд є ясный уж довше. Все маленька, но жыва, аґілна і проґресівна комуніта нашых Русинів у Войводині каждым списованьом од 1948-го року ішла на низшый шток што до чісла жытелів. Но вопросом є, ці при такім чіслі тых, котры меджі двома списованями у Войводині пропали, не буде і чісло Русинів дакус векшый шок як бы сьме чекали.
І кедь собі то Русины в Карпатах даколи мало усвідомлюють, треба ясно повісти, же існованя нашой комуніты у Войводині є барз важна справа.
Были то Русины у Войводині, котры першы кодіфіковали язык, котры і почас комунізму могли а утримовали свою русиньску ідентіту, котры выбудовали своє школство од першого штоку аж по стріху так, же днесь нелем мають єдину русиньску ґімназію у світі, але мають сістему освіты, вдяка котрій мож по русиньскы навчати од маленького дітвака аж по штудента універзіты.
Покля ку зміні парадіґмы не прийде, пак нелем Русины можуть мати огрожену свою історічну і цінну діаспору.
Кедь видиме, же в тій што до чісла невеликій комуніті є аж абнормалне чісло писателів, молодых писателів, же ся там выдає найвекше чісло русиньскых публікацій за рік, пак треба мати в мерьку якраз тото. Же то суть плоды школьской сістемы, вдяка котрій у Войводині є русиньскый язык нелем материньскым, але і природным комунікачным языком ці языком творчости.
То є то, што тота комуніта в діаспорі доказала, і што сьме мы по 1989-ім році затля не доказали. Выбудовати повну вертікалну школьску сістему.
А не забывайме, же свою важну роль якраз тота комуніта мала і при третім возроджіню, коли мы зачінали од фундаментів, покля они нам могли быти, а і были прикладом, же вшытко ся дасть, вшытко мож.
Лемже треба звернути увагу і на то, же покля прийде ку рапідному зменшіню чісла Русинів у Войводині, а кедь ку тому прирахуєме іщі і процесы асімілації а сербізації, пак буде вопросом, ці наприклад таке школство, котре уж теперь має проблемы, Русины докажуть утримати, а кедь, пак як довго.
Причін першых публікованых резултатів списованя в Сербії, котры не тішать, є много. І было бы то і на веце як єден коментарь.
Но одкрыто о них бісідовати, припадно глядати рішіня, жебы нам наша комуніта в Сербії цалком не пропала, бы ся мало і в рамках форуму, якым є Світовый конґрес Русинів. То, же войводиньскы Русины суть про нас важны, бы мали чути нелем они, але і сербскы власти.
А кедь сьме вже при тых властях, не дасть мі не повісти, же бы была в Белеграді потрібна зміна парадіґмы. Покля рокы не чути од сербского режіму нич лем намагы здобыти назад Косово, в тім самім часі є Белеграду єдно, же страчать людей в граніцях, котры натеперь має, і же зохаблять вылюдньовати цілый єден реґіон, котрый бы не мав быти в очах Белеграду менше цінный.
Покля ку зміні парадіґмы не прийде, пак нелем Русины можуть мати огрожену свою історічну і цінну діаспору, але Белеград газардує з можливостьов, же стане другов Молдавійов, котрой половина „жытелів“ уж давно в Молдавії не жыє.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА