Сумар дня на 15. грудня/децембра 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 15. грудня/децембра 2022 р.

Шесте скликаня Нацийонального Совіту Русинів

12. грудня/децембра уконституовало ся нове, шесте скликаня Нацийонального Совіту Русинів – русиньского самосправного орґану в Сербіі. На засіданю было потвердженых вшыткых 19 мандантів членів нового совіту, котрого склад был выбраный в листопадовых выборах. Мандаты в совіті здобыло пят лист кандидатів. Новый совіт поздоровил на засіданю радник міністра про людскы і меншыновы права Марін Піукович. За листу кандидатів Русины вєдно в новым совіті членами стали м.ін. Йоакым Рац з Руского Керестура і Микола Кухар з Дюрдьова. За список Вєдно за Войводину – ОЛЕНА ПАПУҐА мают в совіті мандат на тот період Олена Папуґа з Руского Керестура і Деян Загоряньскій з Вербасу. Список Русиньска будучніст має в совіті двох членів – Стевану Самочета з Коцура і Тамару Балоґ з Дюрдьова. Список За Русинів – Желько Ковач будут в совіті репрезентувати Желько Ковач з Руского Керестура і Наташа Еделіньски з Беркасова. Кандидачный список Руська Матка за Русинів має в совіті трьох представників, медже нима є Михайло Фейса з Коцура. Председом НСР остал Йоакым Рац

Via Carpatia в сіти TEN-T

Via Carpatia і Центральный Комунікацийный Порт были вписаны Европейском Радом до базвой сіти Трансевропейской Транспортовой Сіти (TEN-T). Початком грудня/децембра тр. в Бруксели прошло засіданя Рады дс. Транспорту. Найважнійше рішыня, якє пало на стрічы, тыкат дороговой пути Via Carpatia, што лучыт пілнічну і полудньову Европу. Via Carpatia нашла ся серед стратеґічных комунікацийных шляків в ЕС. Польскій міністер інфраструктуры Анджей Адамчык звернул увагу, што на тепер основне є тіж пошырити сіт TEN-T на Украіну, што вчас тырваючой войны становит ясный сиґнал о браку згоды на нарушыня територияльной інтеґральности нашого східнього сусіда. На обшыри Польщы в склад дороговой пути Via Carpatia входят одтинкы експресовых доріг S61, S16 і S19, а разом траса має мати бл. 700 км.

Русиньскы посланці ПСК в культурній комісиі

В понедільок, 13. грудня/децембра засідало Заступительство Пряшівского Самосправного Краю (ПСК). Посланці схвалили склад окремых комісий, в котрых будут вести своі роботы. Як раз до Комісиі Культуры і Нацийональных Меншын достали ся і русиньскы посланці, котры сут знаны зо свойой активности в русиньскым руху. Єдным з членів є Мартін Караш, якій был выбраный за окрес Стара Любовня і якій є ведучым Русиньской Оброды на Словациі та входит в склад Світовой Рады Русинів. Другым знаным серед Русинів членом культурной комісиі є Михал Дідик, долгорічный староста села Чырч. До той комсиі достал ся і Михал Ільканин, выбраный за окрес Свидник. Ільканин был в минулости актором Театру Александра Духновича, модерувал так само вельо нашых подій і брал участ в ріжных прорусиньскых кампаніях.

Ельпіс зробил консервацию дальшых стародруків

Як інформує Єпархіяльный Осередок Православной Культуры Ельпіс в Ґорлицях, реализувал він при підпорі Міністерства Культуры і Нацийональной Спадковины проєкт тыкаючый консервациі кіриличных стародруків. Было то продолжыня вчаснійшых прац. Тепер Ельпіс зробил консервацию 3 стародруків, якы находят ся в музею осередка. Были то книгы з періоду ХVII і ХІХ ст., друкуваны во Львові. То Євнагелия з 1665 р., Октоіх з 1671 р. та Ірмолоґіон з 1858 р. Вшыткы одзначают ся высокыма артистичныма прикметами, а окрем того сут барз рідкы, як іде о днешню обшыр Польщы. Зо здіґітализуваныма стародруками мож ся запознавати на вебсайті ґорлицкого осередка. Проєктови товаришыла мультімедияльна презентация образуюча ведечы роботы. Част з тых книг была сохранена через покійного владыку Адама (Дубеца).