Уж мі так не буде, як мі было перше, співать ся в народній співанці Ой, верше, мій верше. Мала уж тілько обробків, же єм з ньой сытый на далше столітя, і не мушу єй веце чути. Што сыте не буде, то будуть меншыновы орґанізації в слідуючім році.
Рік повный турбуленцій, котрый нам о нецілый місяць кінчіть, приніс высокы ціны енерґій, інфлацію, што наконець, так як все подля законів економії, значіть лем то, же за вшытко собі значно приплатиме, і кедь грошей нам до кешені не прибыло.
Влады в каждій країні намагають ся зробити мірнішыма дослідкы економічной рецесії, о котрій уж не мусиме роздумовати, ці прийде, ці не прийде. Днесь єй треба брати як факт, а роздумовати уж мож лем над тым, яка велика тота рецесія буде.
Но покля ся влады намагають помагати різным областям – од родин, через фабрикы аж по културны іншітуції а школы, котры так само не вычарують грошы на електрику ці ґаз з калапу містного любителя мікромаґії, майже нияк ся не бісідує о тім, же поміч треба і културі народностных меншын, котры в нашім карпатьскім просторі не жыють з ничого іншого, лем з выділеных ґрантовых грошей, котры їм дана держава дасть.
Мінімално в словацькім, а думам, же і в польскім контексті, не є ани діскусії о тім, же каждый рік придільованы грошы на меншыны, неактуалізованы розрахункы, суть уж тот рік, в повязаню з ракетовым підниманьом цін, далеко за економічнов реалностьов, а слідуючій рік може быти досправдовым гробарьом многых меншыновых актівностей.
Покля рахуєме з тым, же і на далшый рік, без жадных далшых компензацій, прийде на меншыны єднака сума грошей, притім ту маєме даяке проценто інфлації, в дакотрых припадах і веце як стопроцентне піднятя цін дакотрых енереґій, пак не мусиме быти абсолвентами высокошкольскых штудій економії, жебы сьме зрозуміли, же тоты процента будеме мусити зараховати до подаваных проєктів.
Меншыны, котры суть такзваны бездержавны, ся ани не можуть надіяти на поміч од „матери“, і тоты то, покля собі не выбоксують компензації од своїх влад, будуть мати іщі складніше.
Лемже при єднакій сумі приділеній меншынам нам зістануть дві можливости. По перше, пороздільовати грошы так, жебы каждый дістав дашто, а тым іщі веце одыйти од реалности, котра ся жыє за облаком урядів, котры о тім рішають, што в конечнім дослідку може значіти, же нихто властно порядні проєкт не буде годен зреалізовати.
По друге, робити векшу селекцію на основі якости проєктів, не дати вшыткым, але тым, котры дістануть, дати такы грошы, жебы в днешній економічній сітуації годны были замір добрі зреалізовати.
Лемже то тыж не є таке просте. Бо і слабшы проєкты, котры мають якусь довгорічну традіцію і значіня про містну народностну комуніту, не є легко вышмарити „з економічных причін“, і погребити вшыткы рокы перед тым. Головно, кедь знаме, же з іншых джерел на то грошы не дістануть.
Без огляду на то, як наконець буде ся вырішовати о роздільованю грошей на проєкты, уж теперь є ясне, же меншыны в середньоевропскім просторі чекать „Чорный четверь“ і теперь іщі ближе нешпеціфікована форма економічной рецесії і господарьской крізы.
Меншыны, котры суть такзваны бездержавны, ся ани не можуть надіяти на поміч од „матери“, і тоты то, покля собі не выбоксують компензації од своїх влад, будуть мати іщі складніше.
Но маєме з того і єдно добре понаучіня. Рокы і автор статі быв за то, жебы могли існовати проєкты на дакілько років. Забезпечіти так наприклад фінанцованя періодічной пресы, і не писати проєкт каждый рік, кажрый рік чекати кілько грошей і коли прийде, кедь ґазета мусить фунґовати цілый рік.
Днесь видіти, же вецерічне фінанцованя є добре в економічній стабіліті. Не знам, з чого бы ся фінанцовала така цілорічна преса, кебы выдаватель мав на рокы 2023 і 2024 грошы з тогорічного розрахунку, кедьже лем тот рік ішли ціны даколи о десяткы процент горі. Пожадати собі днесь о вецерічный проєкт бы было економічне самоубийство.
При вшыткій роботі меншыновых орґанізацій буде треба слідуючій рік абсолвовати іщі далшу боротьбу.
Боротьбу о то, жебы, кедь уж властям тот рік не пришло на розум, же є ту огрожена і меншынова култура, думали на тот холем в розрахунках на рік 2024. Затля собі можеме заспівати о тім, же уж не буде, як было перше.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА