В пятніцю 21-го октобра 2022-го року в просторах Словацького народного музея – Музея русиньской културы в Пряшові одбыло ся 34-те засіданя Округлого стола Русинів Словакії. По довшім часі, котрый быв позначеный пандемійов, было засіданя презенчно, причім часть членів схосновала онлайн форму участи.
ОСРС мав у проґрамі веце пунктів. Окрім іншого собі членове припомянули і 10-ту річніцю од основаня той платформы. З потіхов можеме по десятьох роках конштатовати, же ОСРС нелем фунґує, наповнює свої заміры і цілі, але так само розростать ся, кедьже і на тім засіданю были привітаны новы індівідуалны і колектівны членове.
Оцінка попереднього періоду
Меджі важны пункты засіданя належало оціньованя роботы ОСРС за три рокы, почас котрых вів платформу на посаді председы Петро Штефаняк.
Зрекапітуловали ся актівности, котры членове почас того періоду зреалізовали. Меджі нима мож спомянути юбілейный Рік русиньского села, котрый мав быти приправов на кампань ку Списованю жытелів, домів і квартелів 2021, і котрый быв успішный нелем меджі дорослыма, але і меджі дітми, кедьже ся в повязаню з тым роком орґанізовали і різны конкурзы.
Штефаняк реферовав о вшыткых стрічах представителів ОСРС, котры одбыли ся в просторах Міністерства згаранічных діл і европскых справ СР, Міністерства културы СР, Словацького народного музея ці RTVS, і на котрых все платформа мала намагу, до великой міры успішно, просаджовати інтересы русиньской народностной меншыны на Словакії, але одкрыла і темы прав Русинів на Україні.
До окремой увагы дістала ся оцінка кампані ку списованю жытелів, а так само выслідкы, вдяка котрым чісло Русинів знова наросло і меншына собі заховалаи статус третьой найвекшой на Словакії, по Мадярах і Ромах.
Членове Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы так само інформовали о діятельности того выбору, як і о сітуації односно приправы народностного закона а о далшій леґіслатіві, котра прямо дотулять ся меншыновых прав на Словакії.
Выберала ся нова презідія
На засіданю выберала ся і нова презідія. По трьох роках скінчів функчный період председы, потребне было выберати і далшых членів презідії.
Посаду председы на другый трирічный період (послідній можливый) обгаїв дотеперішній председа Петро Штефаняк, котрый в попереднім періоді успішно зреалізовав кампань ку списованю. Членами презідії ex offo як членове народностного выбору зістали Петро Медвідь (єдночасно потвердженый у функції говорцю) і Мілан Ян Піліп. Новым секретарьом, єдночасно членом презідії, став Матуш Допіряк. За індівідуалных членів была до презідії выбрата довгорічна новинарька і актівістка Таня Рундесова, за колектівных членів Марек Гребік, котрый представлює орґанізацію молоды.Русины.
ОСРС продовжує в актівностях і хоче быти европскым партнером
ОСРС по десятьох роках успішной роботы продовжує у своїх актівностях. На своїм засіданю платформа зрушыла комісії, котры робили і приготовльовали матеріалы в попередніх роках, і вырішыла їх креовати наново, причім буде ословльовати і фаховців, котры не суть членами, но можуть помочі при рішіню окремых областей. Вже на пятніцьовім засіданю было схвалене веджіня і обсяговый замір про културну і языкову комісію. Штонайскоріше має рішыти ся і комісія школьска.
За єден з найважнішых і веце як 30 років невырішеный вопрос поважуе ОСРС проблематіку русиньской културной дідовизны в збірковім фонді СНМ – Музея україньской културы у Свіднику. З цільом рішыти тоту проблему буде платформа в найблизшім часі реалізовати далшы крокы.
Так само членове ОСРС на засіданю повірили презідію, жебы зачати їднати о вступі до єдной із вызначных европскых меншыновых орґанізацій. ОСРС має інтерес стати в рішіню вопросів русиньской меншыны европскым партнером і мати вдяка такому членству досяг на політічны фракції Европского парламенту, котры меншыновыма вопросами занимають ся.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА