Сумар дня на 19. жолтня/октобра 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 19. жолтня/октобра 2022 р.

В Устю Рускым дармовы стравы для сеньорів

Реставрация Климківскы смакы/ Klimkowskie smaki в Устю Рускым просит на дармовы полуденкы для сеньорів. Заклад Професийной Активности Фундациі Іліос – Сонце Щестя реализує 10-місячный проєкт Соспільной Інновациі Терапевтичне Обідуваня. Терапевтичны Обіды рыхтуваны сут неполносправныма особами, што працуют наштоден в реставрациі Климківскы смакы. Робота гын дає ім можніст выйти з хыжы, заробити грошы, а іх опікунам дає кус одпочынку. Фундация Іліос окрем того, же дає роботу особам, што найчастійше сут социяльно выключены, через найблизшых десят місяців буде додатково давала дармове іджыня для сеньорів. Заінтересуваны дармовыма стравами прошены сут о контакт під номер 603 380 271 або через fundacjailios@gmail.com. Горячо рекомендуєме поінформувати потрібуючы особы о такій можливости.

Нагорода для русиньского неврохірурґа

Русиньскій неврохірурґ Юрий Штеньо остал лавреатом Нагороды Пряшівского Самосправного Краю. Власти ПСК рішыли о тым на посліднім засіданю депутатів в понедільок, 17. жолтня/октобра. Дохторя Штеня оцінили за вынятковы заслугы і вызначный фаховый вклад в розвиток неврохірурґіі на Словациі і поза єй границями. Проф. Юрий Штеньо вродил ся в 1948 р. в селі Кленова, сниньского окресу. Ціле жытя присвятил неврохірурґіі як лікар і як науковый робітник. В 2007 р. президент Словацкой Республикы Іван Ґашпарович нагородил Штеня Прибиновым Крестом І клясы за розвиток неврохірурґіі. Вєдно з русиньскым дохторьом Пряшівскій Самосправный Край нагородил іщы скульптора Яна Леняка та in memoriam оператора і режысера Ладіслава Чікі. Тот послідній парудесят років рыхтувал для Словацкой Телевізиі, пак в Радийо і Телевізиі Словациі Русиньскій маґазин.

І того рока на Медженародных Торгах Книжкы в Бельграді вкажут русиньскы выданя

На тогорічных Тограх Книжкы в Бельграді презентуваны будут і русиньскы публикациі. Медженародны Торгы Книжкы в столици Сербіі то єдна з найстаршых і найважнійшых літературных подій в Европі. Окрем выдавничого проґраму в рамках подіі проходят конференциі, округлы столы, авторскы стрічы, дискусийны панелі, варштаты і інчы. Тогорічна едиция одбуде ся в днях од 23. до 30. жолтня/октобра в Бельградскым Выставовым Центрі. Актуальны выданя Заводу за культуру войводиньскых Русинів та Новинарско-Выдавательной Установы «Рускє слово» презентуваны будут в середу 26. жолтня/октобра од полудня.

Русиньска вікіпедия

Дванадцетеро школярів русиньской школы «Петро Кузмяк» з Руского Керестура в Сербіі бере участ в інкубаторі будучой русиньской вікіпедиі. Робоча стріча з учениками прошла в віторок, 18. жолтня/октобра. Стрічу вюл др Михайло Фейса, ініциятиву підперла директорка школы Наталия Будиньска. В лютым/фебруарі того рока, за словами др Фейсы, признали медженародный код рск за русиньскій язык (бачваньскій вариянт), што є зачатком творіня в тій версиі госел в Вікіпедиі. Дальша част то зрыхтувати 100 госел, што односят ся до ріжных обшыри русиньской спільноты. Як раз в тым процесі мают брати участ керестурскы ґімназиялисты. Др Фейса додал на стрічы, што по роках творіня русиньской Вікіпедиі буде она основом до выданя друкуваной енциклопедиі. Уж тепер доступных є веце як 8 400 статій по русиньскы з языковым кодом руе.