На початку авґуста депутат Верьховной рады Україны за партію презідента Слуга народа – Анатолій Костюх, на своїм офіціалнім профілі на соціалній сіті оголосив, же працують на обновліню Ґенералного конзултату Україны в Пряшові.
За його словами подали депутатьске зверненя до Міністерства загранічных діл, жебы обновила ся робота конзулату, котрый уж в Пряшові в минулости быв.
На тім бы не было ничого чудного. Є правдов, як писав і сам депутат, же много з тых, котры втекли перед войнов з Україны, зістало на выході Словакії. І ходити вшытко, што треба, выбавльовати до Братіславы, навеце словацькыма можностями транспорту, є даколи крестнов дорогов, мучеництвом, котре чоловік мусить вытерпіти про даяку печатку в документах.
То, што уж аж так нормалне не є, то приповідка пана депутата о тім, же конзулат не має служыти лем україньскым гражданам.
Костюх у своїм статусі написав, же на выході Словакії жыють „етнічны Українці, котры себе называють Русинами ці Українцями,“ далше повторив мантру о тім, же Русины – то лем стара назва Українців, але властно вшыткы бісідують україньскыма діалектами, і так само тоты люди, розумій Русины, „потребують увагу од україньской діпломатічной інштітуції“.
Побавили бы сьме ся на тім, кебы думаня депутата, поскладане до букв і слов у його статусі, не было смутне. Побавили бы сьме ся, кебы його думаня не было іщі смутніше, кедь звернеме увагу на контекст часу, в котрім то Костюх пише.
Депутат Верьховной рады Україны, котрый є шефом депутатьской ґрупы із меджіпарламентарных односин із Словацьков републіков, пару речінями пояснив вшыткым, хто суть Русины, і 63 і пів тісяч Русинів приголошеных на Словакії спріватізовав Українов, зробив з них дакого, хто бы мав потребовати діпломатічны службы Україны.
Русинам на Словакії треба україньскый конзулат в Пряшові може так, як дізловому мотору начерьпати бензин. Навеце, Русины на Словакії мають скушености з діяньом конзулату в Пряшові, котрый быв запертый за презідента Порошенка.
Не мож бісідовати en bloc, кедьже не вшыткы конзулы были єднакы, але мож спомянути наприклад то, же то быв україньскый конзулат, котрый робив натиск на то, жебы русиньскый Театер Александра Духновіча грав і по україньскы, або котрый ся вмішовав у справы, кедь Русины хотіли рішыти свідницькый музей, котрый з придавником україньскый в назві має збірковый фонд створеный з русиньской културной дідовизны.
Русинам на Словакії треба україньскый конзулат в Пряшові може так, як дізловому мотору начерьпати бензин.
Конзулат в Пряшові не є треба Русинам, але зато, окрім діпломатічной службы про своїх гражданів, є знова потрібный головно Києву на розшырьованя свого впливу, а, так то вызерать, і на далшу українізацію русиньского населіня.
Чом є то так траґічне в контексті добы? Важныма суть два моменты, над котрыма ся треба задумати при статусі Костюха.
По перше, не іде о старый кадер, котрый бы продовжовав в тім, што ся навчів іщі за совітьскых часів, але о молодого депутата, котрый має репрезентовати партію, яка має быти „проевропска“. Ту ся вказує, же шовіністічна політіка односно Русинів є присутна в цілім політічнім спектрі на Україні, а в цілім віковім спектрі політіків.
По друге, днесь Кремель веде войну проти Україны, денно вмерають люди – вояци і цівілісты, маєме перед очіма гороровы образы із місць, на котры вступила нога російского вояка. На фоні того вшытко ся з Кремля озывають слова о тім, же не є україньского народа, же то єден народ з Росіянами, лем політічно роздіелный, і так далше. А цілый світ бісідує о російскім імперіалізмі, котрого жертвов теперь стала Україна, і люди в тій країні.
Но лемже што є пак то, што бісідує депутат Костюх, котрый пише, же Русины то єден народ з Українцями, будьяк ся будуть называти, і так суть то Українці, а докінця іде Русинам він через україньскый конзулат подавати діпломатічны службы?
Будьяк твердо бы то про дакого звучало, але така україньска політіка односно Русинів є точно тото саме як російска політіка сучасного Кремля односно Українців. Є то єднакый імепріалізм. Лем є то імперіалізм меншого формату.
Но налійме собі чістого вина і повічме собі, же тот пряшівскый конзулат Русинам предці лем на дашто може быти хосенный.
Може то быти місце, де радо будеме передавати свої некомпромісны пожадавкы на признаня прав про Русинів на Україні. Такы милы карткы з поздоровліньом про Костюхів і їм подобных.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА