Одбыло ся XI. Меджінародне бєнале лемківской/русиньской културы. Зышли ся Русины з европскых держав

В днях 20-го і 21-го мая 2022-го року одбыло ся вже XI. Меджінародне бєнале лемківской/русиньской културы, котрого орґанізатором є Стоваришыня Лемків. По штирьох роках, кедьже в році 2020 з причіны пандемії бєнале не было, знова зышли ся в польскій Криниці Русины з европскых держав.

Бєнале традічно зачало ся в пятніцю коло гробу Нікофора – Епіфанія Дровняка, де была одслужена панахіда нелем за нього, але і за жертвы Талергофу і Явожна. Панахіду одправляв криницькый православный парох отець протоєрей Петро Пупчык.

Пак участны положыли квітя ку памятнику Нікофора в центрі міста, одкыль ішла святочна процесія Русинів аж ку Старому здравотницькому дому, в котрого салі проходив културный проґрам бєнале.

Бєнале привітало цінных гостів

На бєнале зышли ся Русины із членьскых держав Світового конґресу Русинів а привітали меджі собов і цінных гостів. Сявточно одкрыв в салі подію председа Стоваришыня Лемків і честный член Світовой рады Русинів Андрій Копча вєдно із председом Світового конґресу Русинів Штефаном Лявинцьом.

За містны власти быв участный Томаш Оцеткєвіч, уповномоченый воєводы малопольского в справах народностных меншын. З Мадярьска пришла говоркыня за Русинів у парламенті Віра Ґіріц і председа Вседержавного русиньского самосправованя Віктор Крамаренко.

Бєнале гостило і майже цілу Світову раду Русинів – окрім председы Світового конґресу Русинів Штефаня Лявинця з Мадярька членів рады Мартіна Караша за Словакію, Миколу Бобинця за Україну, Ґеорґія Фірцака за Румунію, Владислава Гаффнера за Чеську републіку, Дюру Папуґу за Сербію, Мія Шайтоша за Хорватію і домашнього представителя у раді Андрія Трохановского.

Золотый Крест Заслугы про Петра Трохановского

В рамках културного проґраму бєнале одбыли ся три концерты, два в пятніцю і єден в суботу, на котрых одпрезентовали ся фолклорны колектівы і соловы атристы з Польщі, Словакії, Україны, Румунії і Хорватії.

Так само была почас цілого бєнале в салі іншталована выстава русиньскых малярів з карпатьского реґіону, як і з нижньой землі.

Першый пятніцьовый концерт бєнале мав і свою церемоніалну часть, почас котрой вручали ся нагороды.

Томаш Оцеткєвіч як представитель містных властей на події вручав Золотый Крест Заслугы Петрови Трохановскому. Уділив му го презідент Польщі Анджей Дуда за його довгорічну діялность.

Петра Трохановского, або Петра Мурянку, як звучіть його умелецькый псевдонім, не є треба представльовати. То діятель, актівіста, поет, публіціста, тлумач, пропаґатор родной културы і учітель, а в непосліднім шорі орґанізатор общественного жывота Лемків.

Вдяка його поетічній творчости, котра є повязана і з творіньом співанок, мож о нім досправды бісідовати як о сучаснім соловійови Лемковины.

В русиньскім русі є од 1980-ых років, є єдным із основателів першой по выселіню лемківской орґанізації в Польщі – Стоваришыня Лемків, котре выникло уж в 1989-ім році. Основав пресовый орґан той орґанізації, часопис Бесіда, котрый редаґує як головный редактор доднесь. Од початку реактівованя в 1991-ім році орґанізації Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях є його актівным членом.

Довгы рокы редаґовав Лемківскій Річник, мать выданы властны поетічны збіркы ці автобіоґрафічну книгу. Окрім того є і церьковным діячом, діріґентом.

Премії про Дюру Папуґу і Штефана Телепа

Далше в проґрамі слідовало вручаня Премії Василя Турока-Гетеша і Націоналной премії за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum. Обидві премії вручав председа Світового конґресу Русинів Штефан Лявинець.

Лавреатом Премії Василя Турока-Гетеша за свою довгорічну діялность в русиньскім русі став за 2022-го рік Дюра Папуґа із Сербії.

Дюра Папуґа три каденції, од 2009-го до 2015-го року, вів Світовый конґрес Русинів як председа Світовой рады. Є довгорічным членом той рады за Сербію. У 1990-ім році быв, втогды іщі в Югославії, співосновательом русиньской орґанізації Руска матка, котру пак довгы рокы вів, аж покля го в тім році не вычеряв на посаді Михайло Фейса.

Лавреатом Націоналной премії за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum став in memoriam домашній умелець Штефан Телеп.

Премію і з фінанчнов нагородов перевзяла вдова по Штефанови Телепови – Олена Телеп. Грошы, котры ся давають лавреатови премії на умелецьку діялность, як сама Олена Телеп повіла, підуть про молоду штудентку, котра так само занимать ся вытварным уменьом і штудує в загранічу.

Штефан Телеп (рр. 1957 – 2021) быв знаный лемківскый малярь. Быв родаком із Перегримкы на Лемковині, кедьже його родічі вернули ся з выгнаня по Акції Вісла.

Лемковина оддзеркальовала ся в його творчости. На початку зачінав фотоґрафійов, різьбов у дереві, но наконець захопило го малярьство. Од 1992-го року быв членом Клубу штукы при Ґалерії штукы Двір Карваціянів в Ґорлицях.

Свої творы презентовав на многых індівідуалных і ґруповых выставах як в Польщі, так і в загранічу. Його образы находять в многых пріватных колекціях в Польщі, Німецьку, Споєных штатах Америкы, Канаді, Австралії, у своїм збірковім фонді їх має і Музей модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях.

Ходив на русиньскы културны події, де радо выставльовав свою творчу діялность. Творы Штефана Телепа были оцінены веце нагородами.

Бєнале мало і свою робочу часть

В рамках бєнале проходила і робоча часть проґраму. В пятніцю вечур одбыло ся засіданя Світовой рады Русинів, на котрім быв онланй участный і представитель за Северну Америку Джім Кепчар Каміньскый.

Микола Бобинець, представитель за Україну у Світовій раді, а єдночасно коордінатор про русиньскы орґанізації на Підкарпатю, інформовав о сучасній сітуації і роботі, яка подарила ся зробити іщі перед войнов, як і о тім, што могли русинькы орґанізації зробити і на што зареаґовали од початку войны.

Рада обговорила і пририхтованя свого выголошіня што до вступу Україны до Европской унії. Так само на засіданю бісідовало ся о орґанізації слідуючого Світового конґресу Русинів, котрый має одбыти ся у 2023-ім році в Новім Саді в Сербії.

В суботу дополідне, іщі перед завершалным концертом XI. Меджінародне бєнале лемківской/русиньской културы проходила і робоча стріча, на котрій членьскы орґанізації Світового конґресу Русинів познакомили ся із свойов роботов почас пандемії. В пятніцю вечур проходила і стріча русиньскых літераторів.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА