Луксус

О тім, же бы пряшівскый архієпіскоп і метрополіта мав у своїй функції скінчіти, бісідовало ся уж такы два рокы. Наперек тому інформація, же Папа Франціск прияв зречіня ся уряду владыкы Йоана Бабяка, є про многых так дакус шоковов терапійов.

Не буду посуджовати плусы і минусы днесь уж емерітного метрополіты. Думам, же на то прийдуть іщі „векшы фаховці“, і буде їх доста. Єдночасно, кедь Папа римскый вырішыв як вырішыв, треба вірити тому, же знав што і чом так робить, значіть, же были причіны.

Што до русиньской справы, там є сітуація ясна. Не дасть ся повісти, же бы владыкови Бабякови даяк есктра залежало на тім, як ся має вести душпастырьство Русинів. Скоріше мож повісти, же му на тім, нарозділ од такой ромской місії, не залежало. З чім сьме, самособов, не годны были быти согласны. А крітіка была ясна.

Лемже днесь ани тото не хочу посуджовати. Часу на то буде, а може ся ку тому высловлять і мудрішы а покликанішы на тоту тему. Увагу бы єм хотів звернути на цалком іншый аспект сітуації, в котрій ся знайшли ґрекокатолицькы віруючі на Словакії.

Вдяка насилній ліквідації Ґрекокатолицькой церькви в Чехословакії на зачатку 1950-ых років зістали ґрекокатолицькы віруючі довгы рокы без єпіскопа.

Днесь блажены єпіскопи Ґойдіч і Гопко скінчіли в арешті. Ґойдіч з нього не вышов. Гопко по обновліню церькви у 1968-ім році не став, вдяка маніпулаціям, єпархіалным єпіскопом. Церьков вів ордінарій аж до 1989-го року, коли быв призначеный тот самый чоловік, Йоан Гірка, за єпархіалного єпіскопа пряшівского.

Памятам собі часы, іщі як малый хлопець, коли видіти єпіскопа было екстра свято. Видів єм го раз за рік.

Значіть, од 1950-го року Ґрекокатолицька церьков в Чехословакії не мала свого єпарху. По 1968-ім році, правда, быв назад в жывоті єпархії помічный єпіскоп Гопко, котрый міг выконовати тоты найосновнішы справы, якы приналежать лем єпіскопови, лемже тот у 1976-ім році вмер. Єпархія так зістала цалком без єпіскопа, лем з ордінарійом.

Памятам собі часы, іщі як малый хлопець, коли видіти єпіскопа было екстра свято. Видів єм го раз за рік, кедь до Пряшова пришов крижевацькый єпарха, жебы рукоположыв новых священиків. Наперек тому, же то были часы, коли режім „контрольовав“, катедралный собор быв все натрісканый людми до остатнього центіметра квадратного.

Мати меджі собов владыку, то досправды было торжество. О тім, же бы виділи люди владыку десь на селі, могли в тых часах лем снити.

Вдяка револуції 1989-го року ся часы змінили ку ліпшому. Знова наповно могла розвивати ся наша церьков, докінця з єдной єпархії суть днесь три і єден екзархат – Пряшів, Кошыці, Братіслава, Прага, а Ґрекокатолицька церьков на Словакії стала метрополітнов церьквов.

Молода ґенерація не знать, што є то не мати єпіскопа. Не знать, же мати єпіскопа меджі собов, є свято. Не потребує собі то усвідомльовати, бо то бере як штось природне. Старшы бы їм о тім якбач мали веце бісідовати.

В контексті того, што єм высше спомянув, без огляду на оцінку окремых особ і релевантности причін, мі прийде аж як великый луксус, же наперед в іщі неканонічнім на одход з функції віці зрече ся уряду кошыцькый єпарха Хаутур, а пак, так само іщі в неканонічнім віці і метрополіта Бабяк.

Хочу вірити, же собі тот луксус можеме дозволити, іншак нас можуть чекати часы подобны тым, котры сьме уж раз мали. Но теперь не на основі рішіня режіму в державі, але на основі того, же сьме собі жыли луксус, на котрый сьме не мали.

Ґрекокатолицька церьков на Словакії, але і Мукачівска єпархія, метрополія в Мадярьску, може якраз теперь стоять перед новов вызвов. Будеме видіти. Но основным є інше в тій хвілі. А конкретно, же за добрых єпіскопів ся треба молити. Нич інше.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА