В Мукачівскій містьскій теріторіалній громаді буде уліця Духновіча, владыкы Семедія ці Павла Цібере

Як інформовав 28-го апріля 2022-го року сайт Мукачівской містьской рады, в Мукачівскій містьскій теріторіалній громаді переменовали 79 уліць, котры были названы по совітьскых або російскых діятелях.

Рішіня „О названю і переменованю уліць Міста Мукачова і населеных пунктів Мукачівской містьской теріторіалной громады“ было прияте на засіданю містьской рады. Перед тым тото рішіня было обговорене на Комісії з вопросів сохраніня історічной дідовизны, названя і переменованя уліць а встановліня памятных знаків.

Простор дістали і русиньскы особности

Актівность є повязана з дерусіфікаційов і десовітізаційов, котры пришли як одповідь на войну, яку зачала Російска федерація веде проти Україны.

Меджі особностями, котрых мено будуть носити по новому уліці, найдеме і вызначных Русинів, ці діятелів, котры суть повязаны з Австро-угорьсков історійов той теріторії.

Уліця Александра Попова буде по новому Уліцьов Іоанна Семедія. Іоанн Семедій быв у роках 1991 аж 2002 єпархом Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії. Так само быв русиньскым патріотом, котрый войовав за то, жебы єпархія, котра є Церьков Матір про русиньскы єпархії у світі,  не была приєднана до складу Україньской ґрекокатолицькой церькви, яка має цалком іншу історічну традіцію, але жебы зістала окремов русиньсков церьквов.

Свою уліцю буде мати і Юрій Чорі, родак з Фоґораша (днесь Зубівка), вызначный русиньскый писатель, етноґраф, фолклоріста, драматурґ, автор пятьтомового русиньского словаря. Юрій Чорі пережыв репресії комуністічного режіму, быв „ворогом народа“, но не піддав ся, далше творив, став честованым чоловіком, знамым нелем на Підкарпатю, і по політічных змінах быв актівным в русиньскім русі. Быв честным председом Народной рады Русинів Закарпатя. Уліця Юрія Чорі буде намісто Уліці академіка Івана Павлова.

Російскый класік Пушкін прийде о дві уліці. Раз буде вычеряный за найвекшого народного будителя Русинів, кедь по новому буде Уліця Александра Духновіча.

В другім припаді вычерять Пушкіна Павел Цібере. Родак із села Залуж быв вызначный русиньскый правник, діпломат, політічный і културный діятель. Почас Другой світовой войны вєдно із начальником Чехословацькой воєньской місії в Москві Геліодором Піком намагав ся о выслободжіня Русинів з ґулаґів, і їх залучіня до формуючого ся армадного корпусу під веджіньом ґенерала Людвіка Свободы. В 1944-ім році протестовав в Москві проти анексії Підкарпатьской Руси.

Уліці з австро-угорьской історії

По новому будуть в Мукачівскій містьскій теріторіалній громаді і уліці Жофії Баторі, княгыні Трансілванії, яка пановала в Мукачові, ці вождя куруців Імре Текелія, што одказує на ісотрію той области в рамках Австро-угорьской імперії.

Свою уліцю буде мати по новому і вызначный чеськый композітор Іжі Ружічка, котрый быв вязненый в мукачівскім замку.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА