Папа Франціск прияв зречіня ся уряду пряшівского архієпіскопа і метрополіты

Як інформовало 25-го апріля 2022-го року Пресове одділіня Святішого Престола, Папа римскый Франціск прияв зречіня ся пастырьского ряджіня Пряшівской архієпархії архієпіскопом і метрополітом Йоаном Бабяком.

Єдночасно Вселеньскый Архієрей призначів владыку Петра Руснака, братіславского єпарху, за апостольского адміністратора sede vacante (порожній столець) Пряшівской архієпархії. Пресову канцеларію Конференції єпіскопів Словакії о тім інформовала Апостольска нунціатура на Словакії.

Про добро і покій Церькви

Ку абдікації дав своє выголошіня і владыка Йоан Бабяк. В нім пише, же по многых роках службы про Ґрекокатолицьку церьков sui iuris (свого права) на Словакії в службі їй першого архієпіскопа метрополіты, по молитвах і духовнім розрізняню іщі 24-го фебруара того року пожадав Папу Франціска о увольніня з посады архієпіскопа і метрополіты.

„Одходжу про покій і про добро Церькви, єпіскопів, священиків і віруючіх,“ пише архієпіскоп у выголошіню.

Владыка окрім іншого подяковав за жертвенну службу священикам, і віруючім за хрістіаньскый жывот а сполуучасть на жывоті Ґрекокатолицькой церькви на Словакії. Пожадав о одпущіня і высловив жаль, покля односно дакого не быв достаточно чутливый, і не наповнив його очекованя.

Владыка так само написав, же далше буде споєный в молитвах із єпіскопами, монахами, діаконами і віруючіма Пряшівской архієпархії, „котра зіставать глубоко заскіпена в моїм сердці. Так само зіставам споєный з цілов Ґрекокатолицьков метрополітнов церьквов sui iuris на Словакії, котрій жычу далше наростаня, проквітаня, многы Божы благословліня і покров Пресвятой Богородіці.“

Біоґрафія владыкы Йоана Бабяка, ТІ

Народив ся владыка Йоан Бабяк 28-го октобра 1953-го року в Гажіні над Цірохов, в окресі Гуменне. По закінчіню гуменьской ґімназії продовжовав штудовати на Кірілометодійскій богословскій факулті в Братіславі. В тім часі Ґрекокатолицька церьков у Чехословакії не мала свою факулту ани семінарію, ґрекокатолицькы богословы, в позволеній комуністічным режімом кількости, могли штудовати лем в на римокатолицькій факулті в Братіславі.

Рукоположеный на священика быв 11-го юна 1978-го року в Пряшові крижевацькым владыком Йоахімом Сеґеди.

Быв капланом у Пряшові, пак справцьом парохії в Любіці, рік префектом і спірітуалом в братіславскій семінарії, і в роках 1990 – 1991 капланом Парохії Воздвиженія Честного Креста в Братіславі. В році 1987 тайно вступив до Товариства Ісусового (єзуіты). Часть 1990-ых років жыв у Римі, де на Папскім восточнім інштітуті зробив собі ліценціат і докторат.

В роках 1997 аж 2002 быв директором Центра спірітуаліты Выход-Запад Михала Лацка в Кошыцях, єдночасно передавав лекції на Ґрекокатолицькій богословскій факулті в Пряшові і на Теолоґічій факулті Тырнавской універзіты. Учів восточну спірітуаліту.

Мав богату публікачну діялность, занимав ся літературов факту. Вызначнов є 8-томова публікація Зісталы вірны (Zostali verní).

За пряшівсого єпархіалного єпіскопа быв выменованый 11-го децембра 2002-го року, рукоположеный на єпіскопа быв 6-го януара 2003-го року Папом римскым Йоаном Павлом ІІ. в Базиліці св. Петра в Римі. Інтронізованый быв у Пряшові 18-го януара.

30-го януара 2008-го року Вселеньскый Архієрей Венедікт XVI. реорґанізовав Ґрекокатолицьку церьков на Словакії на метрополітну церьков sui iuris із центром в Пряшові. За першого пряшівского архієпікопа і метрополіту выменовав довтогдышнього пряшівского єпарху Йоана Бабяка. Інтронізованый быв 17-го фебруара 2008-го року в Пряшові.

Архієпікоп Бабяк почас свойой єпіскопской службы вынятково актівно старав ся о розбудованя головно двох маріяньскых путницькых місць Пряшівской єпархії – Лютины і Літмановой. Обидві місця суть споєны з папксков Базиліков Санта Марія Маджоре (Santa Maria Maggiore) в Римі. Причінив ся і о афіліацію Храму Воздвиженія Честного Креста на Буковій Гірці з Базиліков св. Петра в Римі.

На жадость владыкы Бабяка, по сповніню строгых крітерій, Ґрекокатолицька теолоґічна факулта Пряшівской універзіты была приєднана до звязку церьковных факулт акредітованых Конґреґаційов про католицьку выхову. За веце як 19 років свойой єпіскопской службы рукоположыв 176 священиків, было збудованых у Пряшівскій архієпархії 35 новых храмів, 53 фарьскых будов і 9 квартелів про капланів.

Апостольскый адміністратор Петро Руснак

Новый апостольскый адміністратор Пряшівской архієпархії, владыка Петро Руснак, народив ся 6-го септембра 1950-го року в Гуменнім до родины ґрекокатолицького священика, котрый быв почас комуністічного режіму переслідованый і выгощеный з цілов свойов родинов на Чехы. По часі могли вернути на теріторію Словакії, але лем з тым условієм, же будуть жыти в Братіславі.

У 1982 році вступив до семінарії і зачав штудовати теолоґію в Братіславі. Рукоположеный быв 14-го юна 1987-го року в Пряшові. В роках 1987 аж 1990 быв душпастырьом в різных парохіях як каплан, пак як парох. У 1990-ім році став спірітуалом в Ґрекокатолицькій семінарії в Пряшові і актівно брав участь на їй обновліню.

В роках 1995 аж 1998 быв єпіскопскым вікарійом і канцеларьом Єпархіалной курії в Пряшові. Од 1990-го до 2003-го року учів пасторалну теолоґію і гомілетіку на Ґрекокатолицькій теолоґічній факулті в Пряшові.

В році 1998 вернув до актівного душпастырьства, быв парохом в Бардейові, од 2003-го року быв парохом і деканом в Братіславі.

30-го януара 2008-го року быв Папом римскым Венедіктом XVI. выменованый за першого братіславского єпарху. Рукоположеный на єпіскопа быв 16-го фебруара 2008-го року в Пряшові руками кардінала Йозефа Томка, владыкы Йоана Бабяка, і владыкы Мілана Хаутура. 9-го марца того самого року быв у Братіславі інтронізованый.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА