Днес припадат річниця уродин Івана Гарайды – лінґвісты, педаґоґа, тлумача, выдавці, редактора, культурового діяча, а предовшыткым русиньского освітителя Підкарпатской Руси.
Вродил ся І. Гарайда 29. січня 1905 рока в селі Зарічево на Мадярах, пак вчыл ся в ґімназиі в Секешфегерварі, а потім на юридычным факультеті на університеті в Будапешті. Названя доктора правничых наук отримал в 1928 році. Николи як правник не робил, записал ся натоміст на філолоґічний факультет в м. Печ. Неодолга отримал стипендию польского уряду для вчыня польско-угорскых звязків на Ягайлончскым Університеті. Лишыл ся в Кракові, де остал університетскым выкладачом, принял польскє громадяньство. Был єдным з увязненых ґестаповцями в 1939 році професорів в концентрацийным таборі в Сахсенгаузен. Угорскому урядови повело ся звільнити Гарайду. Потому перенюс ся на Підкарпатску Русь.
Был м.ін. головом Підкарпатского Товариства Наук, выдавцьом літерацкого публицістычно-етноґрафічного часопису „Литературна недѣля”, місячника „Руська молодежь”, Великого сельско-господарьского календаря, тридцетьох книжок з сериі „Народна библиотека” та вельо інчых. Разом з Миколайом Лелекачом выдали Библіоґрафію подкарпатской руськой историѣ литературы, Библиоґрафию подкарпатской руськой литературы, Загальну библиоґрафию Подкарпатя.
Єдным з важнійшых його діл, як директора Підкарпатского Товариства Наук, было выданя в 1941 році Ґраматыкы руського языка. Іван Гарайда виділ потребу кодифікациі норм русиньского языка і сотворіня універсальной ґраматыкы для Русинів, зато рішыл выдати книжку, котра буде доступна для вшыткых. Ґраматыка тота стала ся стандардом для цілой Підкарпатской Руси.
11. листопада 1944 рока был арештуваний і посаджений до ужгородской вязцниці, де неодолга вмер 13. грудня 1944 рока.