Хоць днесь ся то вже барз не споминать, іщі як дітина комуністічной Чехословакії єм быв у школі защіпленый тым, же марец ся святкує як місяць книгы.
В Чехословакії то было прияте у 1955-ім році на честь Матєя Гребенды, котрый быв народный писатель і пошырьователь словацькой і чеськой книжкы. Народив ся і вмер в марці.
Правдов є, же тот рік єм якраз в марці прочітав якбач найменше книжок, купив єм їх веце, і так ня почекають, але з чітаньом то буде дакус подобно як в латиньскій пословіці, котра говорить inter arma silent musae.
Наперек тому о книжках єм думав і в марці. Ліпше повіджено, думав єм о літературі, а думав єм о русиньскій літературі. Веце як місяцьом книжкы то было выкликане баналным фактом, же окрім іншой роботы приготовлюю історічны календарі. Там все інтересують тых, котры їх творять, округлы річніці. Таку єдну округлу буде мати властно тот рік і русиньска література, або обще русиньске писане слово.
В новембрі мине тридцять років, одколи в Бардейовскых Купелях, тісно перед розділіньом Чехословакії, одбыв ся І. Конґрес русиньского языка. То быв тот конґрес, котрый вызначів задачу подля ретороманьского моделу, скодіфіковати штири штандарды русиньского языка – на Словакії, в Польщі, на Україні і в Мадярьску, і пак по даякій практіці зробити з них койне, сполочный язык.
Зачали сьме ся каждый грати на властнім пісковиску, з котрого нам нихто пісок выносити не буде!
Другый конґрес, якый быв у 1999-ім році в Пряшові, потвердив, же тота стратеґія є правилна, третій конґрес у 2007-ім році в Кракові вже конштатовав, же суть „проблемы“, і затля послідній конґрес, котрый быв знова в Пряшові у 2015-ім році, радшей тоту тему обышов здалека як чорна робота даньову сістему, і о койне ся обще не бісідовало.
Меджі першым аж четвертым конґресом ся притім не стало аж так вельо. Лем сьме ся зачали каждый грати на властнім пісковиску, з котрого нам нихто пісок выносити не буде!
Самособов, можеме бісідовати о тім, же Мадярьско властно на нормі іщі все робить, але то мы вшыткы. А треба так само спомянути, же якраз Мадярьско довгодобо было властно „спокійне“ аж на пару проблем і з пряшівсков нормов. Можеме бісідовати, же Україна не кодіфіковала язык, лемже тот арґумент соїть на нозі, до котрой хтось стрілив, бо сітуація там є каждому ясна. Навеце дакотры кодіфікачны публікації были вже публікованы.
Правдов є, же тото, чого ся якось дакотры остарашыли, значіть койне, приносить веце выгод як невыгод.
В першім шорі то є укріпіня ідентічности. Покля бы сьме хосновали єдну ґраматіку, не мали бы сьме даколи і самы меджі собов похыбности, ці сьме єдно або ніт. Выгодов бы єднозначно было і то, же авторы літературы бы не были тоты одтыль, а генты одтамале – подля верзії языка, лем нашы авторы. Выгодов, а дораз і потребов, бы было можливе спаяня медій.
О тім, же запроваджіня єдной нормы до школьской сістемы, кедь єй даколи будеме досправды мати, бы выховало нову ґенерацію, котра бы ся языково „не ділила“, не є треба ани вельо писати. А могли бы сьме продовжовати.
Тридцята річніця, котра є уж перед дверями, бы мала быти мементом про одповідных, жебы вернути ся ку задачі, котра была ідейов, яка нас мала іщі веце соєдиняти, а не роздільовати.
Кедь ся так чоловік посмотрить, Русины по 1989-ім році люблять купелі. Світовый конґрес Русинів уж пару раз одбыв ся в Криниці, так само в Любовняньскых купелях, першый языковый конґрес быв у Бардейовскых Купелях. Не мож повісти, же бы нам купельне оточіня якось пошкодило. Скоріше наопак.
Зато є може час вернути ся до купелів, напити ся доброй воды, і з чістов головов у чістім воздусі вернути ся ку задачі, котру сьме якось зачали, на нашу властну шкоду, іґноровати.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА