Од літа 2020-го року штудент гуменьской державной ґімназії Матуш Кімак творить відеа о земпліньскых містах і селах. Актуално є їх на його каналі в службі Youtube доступных коло 130.
Вельо з них представлює якраз русиньскы села. Відеа Матуша Кімака нашли свою публіку на Словакії, але і за граніцями. Як інформовала аґентура TASR, село Земпліньскы Гамры, котрым закончів мапованя Сниньсого окресу, оцінило Матуша Кімака за його пропаґачну роботу памятнов плакетов.
„Відеа суть про вшыткых, котры в даный момент не годны іти на тоты місця,“ повів про аґентуру Кімак. Перше відео выникло почас вакацій у родины у Воронові над Топльов. По відеу з Гуменного зачав робити далшы села околіці, а кедьже є сам Русином, далшый быв окрес Меджілабірці.
Спочатку лем мобіл і біціґель
За рік і пів змаповав у своїх відеах вшыткы села в окресах Меджілабірці і Снина, часть окресів Гуменне, Воронів над Топльов і Собранці.
Спочатку точів Кімак відеа лем на мобілный телефон і з біціґля. Пак їх зачав робити з авта з професіоналной камеров, і посредництвом дрону. Першы відеа мають лем дакілько минут, пізнішы творы і до пів годины. Гуменьскый штудент в них представлює села з ґеоґрафічного і історічного боку, звертать увагу на інтересности і памяткы. Темы до відеа глядать і у старостів.
Найвеце позерають його відеа коло Меджілаборець, із сел найвеце ословили інтернетову публіку Убля, Уліч ці Светлиці. „То ня несподівало, бо то село, котре має коло 100 жытелів. Но правдов є, же много людей одтыль одшыло,“ повів Кімак з тым, же то якраз русиньскы села, з котрых жытелі у великій кількости в минулости еміґровали, на якы діставать многы реакції із заграніча.
Оціненый за пропаґацію
Кімакова робота собі подля старосты Земліньскых Гамрів Яна Кепіча заслужыть нелем похвалу. „То дашто, чім многы занимаме ся на многых форумах, як наштартовати турістічный рух в тім реґіоні, як го спропаґовати. А він, посередництвом свого канала, то рішыть і пропаґує, навеце безплатно,“ пояснив про аґентуру Кепіч, чом сельске заступительство вырішыло оцінити Кімаковы актівности.
Фото: TASR.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА