Сумар дня на 23. марця 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 23. марця 2022 р.

Комунікат архієпископа Юрия (Паньковского)

На фейсбуковым профіли Християньской Теолоґічной Академіі во Варшаві в понедільок 21. марця явило ся освідчыня ректора той же учельні, архієпископа проф. др. габ. Юрия Паньковского (на офіцийным сайті освідчыня єднак неє). В комунікаті чытаме, што ректор выражат свій єднозначный спротив і потупліня для інвазиі войск Росийской Федерациі на Украіну, додаючы, што єднат ся в тым часі з украіньском нацийом в терпліню і молитві о як найскорше закінчыня воєнных діянь на обшыри украіньской державы, а так само, што підперат вшыткы залежны од него ініциятивы помочы біженцям. В освідчыню владыка додал, што своє становиско уж вельократно высловлювал і як ректор Християньской Теолоґічной Академіі, як Архієпарха Вроцлавскій і Щеціньскій, Православный Войсковый Ординарий та як пересічный християнин.

Офіцияльне становиско Святого Собору Єпископів Православной Автокефальной Церкви в Польщы

Своє офіцияльне становиско в справі войны на Украіні дал тіж Святый Собір Єпископів Православной Автокефальной Церкви в Польщы. В комунікаті опубликуваным вчера, 22. марця, написане, што «несподівані, 24. лютого/фебруара 2022 р. прошла інвазия росийского войска на землі Украіны, котре зачало воєнны діяня. Пришол тяжкій час братовбивчых борб, тырваючых по днес». Собір звертат ся в писмі з закликом до власти Росийской Федерациі, на челі з президентом, жебы заперестали воєнны діяня на Украіні, постерігаючы іх як злы і незрозумілы. Святый Собір Єпископів высловил в писмі вдячніст для Митрополиты Варшавского і цілой Польщы Савы за направліня листу до Московского Патріархы і цілой Руси Кірила, в котрым заапелювал, жебы причынил ся закінчыти воєнны діяня, котры веде росийскя армія. Припомнийме, што Росия заатакувала Украіну уж перед близко місяцьом а оба писма, лист митрополиты і становиско Собору, явили ся допіро в остатніх днях.

Вікова, Перегримка, Реґєтів, Брунары – там выремонтуют церкви

Міністер Культуры і Нацийнальной Спадковины Пьотр Ґліньскій оголосил результаты набору в рамках проґраму дофінансуваня консервациі і реновациі памятників. Поведе ся провести роботы в штырьох лемківскых церквах. 32 тис. зл признали на роботы при дзвінничной вежы церкви в Війковій, 30 тис. на консервацию вікєн з вітражами в церкви в Перегримці, так само 30 тис. зл дотациі признали на консерваторскы роботы при намістных іконах в реґєтівскій церкви, а 1 млн зл признали на будівляно-консерваторскы роботы при церкви в Брунарах (то єдна з церкви, яка находит ся на списку UNESCO). Єпархіяльный Осередок Православной Культуры Елпіс в Ґорлицях зможе провести Х етап робіт при колекциі церковных стародруків з ХVI-XVII ст., на што прензачыт 17 тис. зл дотациі. Того рока не повело ся єднак здобыти грошів од Міністра КіНС провести роботы в інчых лемківскых храмах, а то м.ін. в Репеді, Ліщынах, Кункові, Волівци, Полянах, Дубным, Бересті, Перунці ци Чырній.

Рашівка буде мала нову інфраструктуру публичного транспорту

Самоурядовці з ліґницко-ґлоґівского субреґіону стрітили ся з Цезарым Пжыбыльскым, маршалком Нижньошлезского Воєвідства, жебы омовити проєкт нового унійного буджету для Нижнього Шлеска на рокы 2021-2027. Омовили і найважнійшы обшырі, на котры будут передаваны середкы высокости 317 млн евро. Самоурядовці (31 президентів міст, бургомайстрів і війтів) сут формальні зосереджены в Зінтеґруваных Територияльных Інвестициях Ліґницко-Ґлоґівской Функцийональной Обшыри. Як подал бургомайстер Пжемкова, Єжы Щупак, каждый самоуряд має інчы пріоритеты в стратеґіі розвитку ґміны, але є барз вельо спільных справ, котры получены в ціліст стают ся стратеґічном цілю. Ґміна Любін з тых середків буде хотіла м.ін. заняти ся будовом інфраструктуры публичного транспорту в Рашівці ци зреализувати проєкт звязаный з промуваньом і охороном материяльной культуровой спадковины, в тым побудувати выставленничый центр нижньошлезской культуровой спадковины.