Народностный выбор обговорив і резултаты списованя жытелів

В понедільок 28-го фебруара 2022-го року одбыло ся 44-те засіданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.

Засіданя знова проходило з причіны пандемічной сітуація лем онлайн формов. Членове народностного выбору обговорили веце важных пунктів. Меджі нима не браковали ани резултаты із списованя жытелів 2021-го року.

Фонд знова взбудив неспокійность

На засіданя выбору была покликана і директорка Фонду на підпору културы народностных меншын Алена Котванова. Тота прочітала оцінку діялности фонду за 2021-ій рік, документ обсяговав і план діялности на рік 2022.

В минувшім році грошы на схвалены проєкты діставали жадателі доста пізно, што многым запричінило проблемы при реалізації напланованых проєктів. Як потвердила на засіданю і Котванова, і по новім році іщі зістали з попереднього року проєкты, котры были підписаны, а невыплачены, припадно не были ани підписаны.

Директорка підкреслила, же кедь в половині року хопила ся свойой функції, было много адміністратівной роботы, а навеце фонд чекало запроваджіня новой реґістрації народностных орґанізацій, котры можуть брати участь на вольбах фаховых рад за окремы меншыны, ці реалізація споминах волеб, кедьже дворічный мандат рад ся минулый рік кончів.

Вєдно з тым, же ся іщі все контролюють і проєкты за попередні рокы, і фонд має недостаток персоналного забезпечіня, дішло аж до споминаных проблем з піпдисованьом і выплачаньом схваленых проєктів.

Но сітуація не вызерать позітівно ани тот рік. Вызвы были з боку фонду выголошены пізно, термін на їх подаваня іщі все не є ани запертый, што лоґічно посувать і термін, коли будуть засідати фаховы рады, ці коли зачне цілый адміністратівный процес, на котрого кінцю є выплачіня грошей за схвалены проєкты.

Представителі меншын знова акцентовали, же такый стан є уж ліквідачный. Головно што до проєктів, котры мають цілорочну реалізацію, як є наприклад і періодічна преса. Знова высловили думкы, жебы холем про такы проєкты дати можность жадати грошы на дво або трирочный період, і так помочі тому, жебы тоту машынерію і пізне выплачаня могли дакус обыйти.

Директорка фонду собі сітуацію усвідомлює, была согласна з пожадавками меншын, но єдночасно додала, же такы зміны можуть ся зробити лем новелізаційов закона о фонді, значіть такы зміны мож просадити лем через парламент.

У народностнім фонді пришло і ку позітівным змінам, котры так само были схвалены послідньов новелов закона. Єднов з них є, же орґанізації при дакотрых тіпах проєктів можуть жадати грошы і на вытраты на ход орґанізації.

Тема RTVS перенесена на далше засіданя

Народностный выбор мав занимати ся і інформаційов о народностім высыланю в Радію і телевізії Словакії (RTVS), котру мав одпрезентовати директор Секції народнотного высыланя RTVS Аттіла Ловас. Кедьже Ловас якраз в тых днях став дочасно і директором Одділіня новин RTVS, а єдночасно і шефом нового інформачного каналу :24, участь наконець не міг брати.

Председа народностного выбору, котрым є уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны Ласло Буковскый пропоновав, жебы тот пункт перенести на далше засіданя, жебы ся о проблематіці бісідовало втогды, кедь буде участный Ловас.

Представителі меншын з тым были согласны. А то і зато, бо ку новій формі телевізного высыланя наднесли крітіку.

Правда, телевізія розшырила высыланя про народности з пів годины на годину, наприклад Русины мають трираз за місяць Русиньскый маґазин (Добрый день, Патрія) і такой по нім новый проґрам Од джерела. Но высыланя ся перенесло на годины рано, од восьмой до девятой, повторіня іде на третім каналі (дочасно нефункчнім, бо там є теперь інформачна телевізія) в скорых пополідняйшых годинах.

Веце представителів народностей звернуло увагу на то, же в RTVS формално сповнили обіцяня, же ся розшырить телевізне высыланя, но дали го до такых часів, же є вопросом, про кого ся властно высылать. Зато ку темі ся буде выбор вертати і членове меншын хотять наднести свої пожадавкы директорови Ловасови прямо.

В хоснованю языків меншын ся іде далше допереду

Буковскый передкладав на засіданю выбору і інформацію о актуалнім стані вжываня языків народностных меншын.

В документі было зрекапітоловане, што вшытко ся подарило зробити од януара 2021-го року. Реалізовали ся методічны інштрукції што до вжываня языків народностных меншын, схвалила ся новела закона, котра уможнює мати в меншыновых языках в селах і містах і дорожны значкы, котры навіґують, у співпраці із Секретаріатом Европской харты реґіоналных або меншыновых языків у Штрасбурзі вышли приручникы по мадярьскы, ромскы, русиньскы і україньскы ку вжываню меншыновых языків.

Як Буковскый інформовав, тот рік буде продовжовати ся і в компетенчній освіті, котра має забезпечіти зліпшіня уровни знаня языка народностной меншыны про ґрупу державных урядників, котры выконують службу в селах ці містах, котры суть меншыновы.

Така освіта уж в минулости была роблена і про русиньскый язык, а і теперь ся рахує з тым языком. Освіту має забезпечовати про робітників, котры потребують русиньскый язык, Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові.

Русинів бы ся мало раховати понад 63,5 тісяч

Народностный выбор на кінцю фебруара стрітив ся першый раз по тім, што были публікованы резултаты із списованя жытелів 2021-го року.

Меджі часом была уповномоченым зряджена робоча ґрупа, котра мала зробити інтерпретачны рамкы із списованя што до народности, далшой народности і материньского языка. В ґрупі мали і Русины своїх представителів – Петра Штефаняка, председу Округлого стола Русинів Словеньска, і Яна Липиньского, председу Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска. Припоминаме, же першый раз в історії на Словакії было мож записати собі дві народности.

Членове выбору были на засіданю познакомлены із заключінями, ку котрым робоча ґрупа дішла. Ґрупа пропонує Раді влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность, жебы выслідкы про народности были інтерпретованы так, же ся буде чісло членів народности раховати як зрахованя першого плус другого вопросу. З тым были согласны і членове меншынового выбору, но кедьже ся засідало онлайн, о вшыткых узнесінях ся голосує per rollam, котре буде закончене 10-го марца.

Пак буде уж вшытко на компетентых орґанах, ці з таков інтерпретаційов будуть согласны. Покля гей, ку Русинам бы ся мало раховати 63 556 людей. Тото чісло є важне. На основі того, кілько нас є, буде пак залежати і далша політіка. Наприклад односно того, якы маєме мати часовы дотації у высыланю RTVS, але і як ся наставить нове перерозділіня бюджету у Фонді про културу народностных меншын.

Русиньскых сел буде веце

На засіданю обговорила ся і новела наряджіня влады Словацькой републікы, котров ся мінить і доповнює попереднє наряджіня, якым ся публікує список сел і міст, в котрых жытелі Словацькой републікы, котры належать ку народностній меншыні, творять потрібну квоту, жебы село могло або місто хосновати меншыновый язык урядно.

Список меншыновых сел буде теперь наряджіньом влады обновленый, іщі все ся беруть стары резултаты, докінця з року 1991, і Русины вдяка резултатам списовань з років 2001 і 2011 бы мали мати не понад 60, але веце як 120 сел і міст двоязычных. Русиньска двоязычность бы ся вдяка селам околіці мала запровадити уж і на окреснім уряді у Свіднику, причім дотеперь была така двоязычность в рамках окресных урядів лем в Меджілабірцях.

Буковскый інформовав, же до 15-го марца будуть зряджены робочі ґрупы про кажду меншыну. Їх задачов буде выпрацовати новый список сел, котры будуть належати ку меншыновым, пак бы ся до половины мая мав зробити передкладаный матеріал, котрый піде на схваліня народностному выбору.

На засіданя влады бы мав быти передложеный до кінця юла, жебы села, котры будуть теперь новы меншыновы, мали достаток часу приготовити ся на двоязычность, котру будуть мусити дотримовати од 1-го януара 2023-го року.

Далша стратеґія културы

Членове народностного выбору были на своїм засіданю познакомлены і з інформаційов о приправі Стратеґії културы креатівного промыслу Словацькой републікы до року 2030, де має быти залучена і меншынова култура.

На стратеґії Міністерство културы Словацькой републікы хоче співпрацовати і з народностныма орґанізаціями, кедьже іде о стратеґічный матеріал на довшый часовый горізонт, і резорт културы хоче, жебы там меншынова култура мала своє місце. Припоминаме, же такых ініціатів уж было в минулости веце. Нажаль, ани єдна стратеґія не была дотягнута до кінця.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА