Не минуло ани сорок днів од смерти др. Ігоря Рыдзанича, як пришла ґу нам віст о смерти його старшого брата Олега. Олег Рыдзанич (1938-2022) в дозрілым віку зачал писати вершы. Єден з них явил ся на матурі з лемківского языка.
Вродил ся Олег Рыдзанич іщы на Лемковині, в родинным гнізді Рыдзаничів, в Баници к. Ізб, 18. квітня/апріля 1938 рока, як другій сын о. Михала Рыдзанича і Теклі з д. Коропчак. Старшый брат мал мено Семан, по ним были братя Ігор, Штефан та сестры Любомира і Орина.
З цілом родином пережыл выселіня з рідного села аж на західні землі, де оселили ся найперше в селі Хомяра в сьродскым повіті, пак в Мальчыцях. Там Олег Рыдзанич скінчыл основну школу. Середню освітю здобыл в Будовляным Технікум во Вроцлаві і ціле пізнійше професийне жытя звязал як раз з будовлянком.
Туга за горами не позволила му жыти далеко од них, зато в 60. роках ХХ ст. замешкал в Ґорлицях, де працувал, а заєдно был свідком і участником одроджаня ся соспільно-культурного жытя на Лемковині. Был єдным з першых членів Репрезентацийного Ансамблю Пісні і Танця «Лемковина», в котрым пригрывал на гушлях.
Рыдзанич – поета, діяч
В 70. роках змушеный был вернути на Нижній Шлеск, де нанял ся в Любіні як специялиста од будівництва і копальняых шкід в компаніі KGHM.
В дозрілым віку одкрыл пасию до высловлюваня себе през вершы. Його творчіст публикувана была головні на странах часопису «Бесіда», а єден з вершів, пн. Весняна рефлексия, нашол ся на матуральным аркушы з 2019 рока. Матуриста мал за задачу провести порівнавчу анализу і інтерпретацию того і другого верша пн. «*** Под» автора, якій пише під псевдонимом Савин. Дальшый з вершів Рыдзанича, пн. Буд, нашол ся тіж в найновшым Інформаторі о матуральным еґзаміні з лемківского языка як языка етнічной меншыны до шкільного рока 2022/2023.
Подібні як інчы члены родины Рыдзаничів все был близко церкви. Своім професийным досвідом підперал будову ци ремонт неєдной церкви, напр. в Любіні, Ліґници, Мальчыцях ци Зимній Воді.
Похоронны богослужыня пройдут в церкви св. Тройці в Любіні заран, 4. марця, од 9.00 год., пак усопшый зложеный буде в православній кватері на цмонтери в Мальчыцях (коло 11.30 год.).
Весняна рефлексия
Посеред квитучых тернин і руж
притулям ся, наймильша,
до твоіх карміновых уст.
Нашы тіла сплітат незбагнене тепло
несмілых молоденькых рук –
як вітер землю на весну –
міцно.
Ци то лем задуріня голов недоступне,
ци душ під сонцьом взлітаня,
подарунок небес
для нас – на заран?
Ліґниця, май 2007
Буд
Верш для Адриянкы Маліш
на тогорічны єй уродины
Буд соколом, метеликом,
ластівочком в скорым леті.
Буд радісным пробуджыньом
серед квітів, співу птахів.
Буд спомином того літа
што преминят.
Буд надійом пришлой весны,
што розгріват холод сердец,
Взлетом думкы, што прекрачат
океаны зимной воды.
Буд мельодийом того серця,
што збогачат людскы душы.
Буд.
Любін, серпен 2005