Лекція професора Фейсы у Пряшові

В середу 23-го фебруара 2022-го року в Бібліотеці карпаторусиністікы, котра належыть під Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, штуденты, але і вшыткы заінтересованы мали можливость выслухати собі лекцію професора Михайла Фейсы із Сербії.

Професор Фейса чітать лекції із морфолоґії і лексіколоґії русиньского языка на Одділіню русиністікы Філозофічной факулты Універзіты в Новім Саді. До Пряшова пришов із лекційов під назвов Русиньска меншына у Войводині (язык, култура, реалії).

Фейса участным зробив шырокый історічный ексурз до реалій нашой найстаршой русиньской діаспоры, котра із Карпат одышля на теріторію днешньой Сербії у 18-ім столітю. Підкреслив, же права народностной меншыны Русинам были на тых теріторіях признаны у 1919-ім році, по выникнутю Кральовства Сербів, Хорватів і Словенів, з чого пізніше была Югославія.

Так само звернув увагу на то, же Русины у бывшій Югославії як єдины офіціално існовали і мали вшыткы свої права і інштітуціоналне забезпечіня в часі, коли в далшых країнах совітьского блоку сьме были выголошены за Українців, і народность Русин не екзістовала. Як сам повів, мали Русины в Ягославії 40-рочну выгоду, коли могли ся розвивати, покля мы были українізованы і стояли сьме на місці.

На другім боці вказав і на факт, же покля Русины в Карпатах по 1989-ім році прожывають ренесанс, русинство на нижній землі потерпіло вдяка войні в Югославії, планій соціално-економічній сітуації, што вело ку выселенецьтву і зменшованю чісла русиньского населіня. Наперек тому комуніта, котра днесь рахує коло 15 тісяч людей, має і далше од сербской державы ґарантованы свої народностны і языковы права, фінанчне і інштітуціоналне забезпечіня, і того часу якраз у Войводині є єдина русиньска ґімназія у світі.

Професор Фейса перед лекційов передав Валерійови Падякови з пряшівского русиньского інштітуту і найновішы выданя, з котрыма ся Русины у Войводині можуть похвалити. Так само передав і великый подарунок про Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты – коло сто фалатків русиньскых книжок, котры были в Сербії выданы, і якы збогатять пряшівску Бібліотеку русиністікы.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА