В днешнім выданю продовжыме музичну тематіку попереднього і представиме вам першу часть інтервю з русиньскым артістом з Підкарпатя Петром Куцкіром, в сучасности солістом знамой фолковой ґрупы Бетяри.
А побісідуєме о святочных фестівалах і концертах як платформі про популарізацію русиньского фолклора. Єдным із такых остатніх фестівалів, де брав участь колектів Бетяри, є Червене вино 2022, найбівшый фестівал вина на Україні, што каждый рік проходить в місті Мукачово.
Ключовы темы інтервю:
- Жывотна путь артісты од дітинства до сучасности
- Розмаїты музичны проєкты Петра Куцкіра
- Актуалный стан народной співанкы на Україні зо скушености Петра Куцкіра
Петро Петровіч Куцкір народив ся 20-го апріля 1955-го року як майменшый дітвак у многодітній родині простых робітників у селі Лавкы близко Мукачова, на Підкарпатю.
„Музикантів у нас зблизка не было, но я музику з дітинства любив і любый інштрумент в рукы брав, а вже такой на другый день раз-раз вже співанку грав єм,“ з усміхом на твари споминать респондент.
Через матеріалны тяжкости не мав можности здобыти музичну освіту, но то не помішало звязати свій жывот із музиков. Дітваком по сусідах за кексы співав, а вже через пару років у них же на свадьбах із своїм першым вокално-інштрументалным колектівом Чайки выступав.
Неповну середню освіту, а то вісем клас, здобыв в роднім селі. Наслідно пішов вчіти ся до Свалявы на технікум за спеціалізаційов столярь, де брав участь у дыховім орхестрі як самоук.
В роках 1973 – 1975 служыв у войску у Краматорску, там так само створив свій колектів Крилья Родины. Наслідно вернув ся домів і рік робив директора Будинку културы. Далше робив різбаря у фабриці художных выробків у Мукачові. А паралелно в роках 1978 – 1981 учів ся екстернов формов на Хустьскім лісотехнікумі.
Од року 1986 выкладав столярьство в Мукачовскім педаґоґічно-технічнім учілищу. Пропри роботі дорабляв собі штудії при Ужгородьскій державній універзіті у вечорній ґрупі за фахом Будівництво та планування соціалістичного виробництва.
Окрім того актівно занимав ся творчов самодіятельностьов майже по цілій области. У році 1987 з ініціатівы Петра Куцкіра быв заснованый народный ансамбель Руснаки, котрый продовжує успішно фунґовати доднесь, але з іншыма артістами. А у році 2012 поскладав нову музичну банду, котра пізніше стала популарна під назвов Бетяри.
В репертуарі колетіву є представленых бівше як двасто русиньскых народных пісень (із слов П. Куцкіра), а так само выконують популарны і естрадны композіції на різных языках. Од основаня выдали два СD албумы. Творчій колектів грає нелем на Україні, але встиг дати о собі знати за їй граніцями. „В Польщі і Словакії майвірна публіка, того з нетерпіням чекаєме новых концертів,“ говорить.
На зачатку 2000-ых років почав проявльовати політічны амбіції. У 2002-ім році здобыв свій першый пятьрічный мандат на старосту Лоховской сільской рады, де проробив аж до пензії (р. 2015.)
Петро Куцкір є удостоєный званьом Заслужений працівник культури України (р. 2009). Вже десять років є артістом професіоналного колектіву народного жіночого хору Ліра в Мукачові.
Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 2-го фебруара 2021 р. о 18.10 год., або повторіня в суботу 5-го фебруара 2021 р. о 11.00 год. за русиньскым часом.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА