Подарило ся. Штатістічный уряд Словацькой републікы доказав конечно пораховати і то, кілько людей ся ку котрій народности голосить за остатнім Списованьом жытелів, домів і квартелів, яке одбыло ся у 2021-ім році.
При першім повно електронічнім списованю то ішло майже так помалы як при попередніх „аналоґовых“, але резултаты суть наконець ту. І што теперь з нима?
Окрім того, же то было повно електронічне списованя, Словакія запровадила, іншпірована країнами, з котрыма є сусідка, другый вопрос на народность. І так собі чоловік міг выбрати двоїту ідентічность. Вшыкты, котры то просаджовали, были пересвідчены, же то меншынам поможе.
Тяжко повісти, ці помогло або не помогло. Днесь знаме просто тверды даны. Тверды даны і о нас – Русинах.
Тоты даны бісідують, же ку русиньскій народности ся довєдна приголосило 63 556 людей, што є кількость, яку сьме якбач ани не чекали. Но не є то таке просте. Кедь сьме в році 2011 мали лем єдну можность голосити ся ку народности, было Русинів 33 483. Теперь є тых, котры собі дали лем русиньску народность менше, конкретно 23 746 людей. Величезне чісло є тых, котры собі дали і русиньску народность, окрім іншой, найчастіше словацькой, а то аж 39 810 жытелів.
Днесь уж ся не дізнаме, ці кебы зістав лем єден вопрос, ці бы нас было менше як перед десятьома роками, або бы нас было веце, але не аж так, жебы сьме досягли чісло 63 і пів тісяч.
Што мож конштатовати, з кількостьов понад 63 тісяч сьме натеперь якбач досягли максімум, котрый сьме могли, досягли сьме кількость, котра уж не мать аж так далеко ку чіслам, якы ту были перед Другов світовов войнов і перед українізаційов.
Ніт, не будеме людей ділити на „чістых“ і „мішаных“. То зохабиме іншым – тоталітным, расістічным режімам. Наперек змішаным чувствам треба ясно раховати з веце як 63 тісяч людми, котры пишуть собі русиньску народность. Змішаны чувства зістануть зато, бо все зістане десь в голові вопрос, што бы было, кебы… Кебы другый вопрос на народность не быв.
Веце ся але треба сфокусовати на то, же материньскый язык собі русиньскый теперь записало 38 679 особ, причім в році 2011 їх было аж 55 469. Іщі все русиньскый язык з великым комфортом зістав третім найвекшым меншыновым языком по мадярьскім і ромскім, але видіти, же часть старшой ґенерації за десять років одышла, і молодша ґенерація уж была і є слабше веджена ку русиньскому языку як материньскому.
Ту треба підкреслити два факты. По перше, покля намісто обіцянь держава реално не наштартує русиньске школство так, як мать оно досправды фунґовати, пак тото чісло може далше в будучности зменшовати ся.
По друге, і то є лем інтерпретація автора тексту, там десь, коло 40 тісяч, бы сьме може могли видіти резултаты Русинів, котры бы ся записали за Русинів, і кебы зістав лем єден вопрос на народность. Але то лем гіпотеза.
Но, і теперь, бабо, порадь. Поміг нам другый вопрос ці ніт? Не поміг другый вопрос тому, же кедь жыєме на Словакії, та „сьме і Словаци“? Є то самособов на шыршу аналізу здобытых даных. Лемже і по аналізі то буде уж властно єдно. Запровадив ся новый штандарт, котрый рахує з тым, же може чоловік чути своє бытя в двох народностях. І тых, котры рахують, же мають русиньске походжіня є подля даных аж понад 63 і пів тісяч. А то абсолутно не є зле.
Думам, же русиньскы орґанізації за остатніх десять років меджі списованями зробили вшытко, што могли, жебы нас было веце. А так то і треба брати, же нас веце є, хоць перше чісло – 23 746 людей, замерзить.
Замерзить то головно в тім смыслі, же днесь уж знаме, же є розділ, кедь ся звідаш раз, і кедь ся звідаш двараз. Гірькота з другого вопросу зіставать, але брати резултаты треба позітівно.
Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА