Сумар дня на 12. січня/януара 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 12. січня/януара 2022 р.

Інавґурация Року Ігнатия Лукасєвича в Малопольщы

В віторок, 10. січня/януара, в нововыремонтуваным будинку Сокола в Ґорлицях прошла торжественна інавґурация Року Ігнатия Лукасєвича в Малопольщы. На запрошыня Ґорлицкого Старосты Мариі Ґубалы і Бургомайстра Міста Ґорлиці Рафала Куклі на спільній новорічній стрічы зышли ся м.ін. представникы центральных, воєвідскых власти і локальных самоурядів. Серед гости присутны были м.ін. Підсекретар Стану, Головный Ґеолоґ Державы, Полномічный Уряду дс. Ресурсийной Політикы Пьотр Дзядзьо ци Маршалок Малопольского Воєвідства Вітольд Козловскій. В часі подіі вручыли одзначыня «Заслужены для польской культуры» для Стоваришыня Ґрупа Історичной Реконструкциі «Ґорлиці 1915». Тадуеш Лучейко остал лавреатом нагороды Бургомайстра Ґорлиц – отримал статую Дерслава за жытьовый доробок, вклад в культуру і промуваня міста та реґіону. Кульмінацийом подіі была інваґурация Року Лукасєвича, котрый празднуваный буде не лем на локальным рівни, але і на цілодержавным, зато што польскій сойм схвалил 2022 рік роком як раз Лукасєвича.

Што з лісами?

Польскій Обмудсман проф. Марцін Вьонцек кінцьом 2021 р. заскаржыл до Конституцийного Трибуналу новелизацию, яка з автомату піддає ремісиі тырваючы справы о пошкоджыня за безправны рішыня власти Польской Народной Республикы. Принята в серпни/авґусті 2021 р. новелизация Кодексу адміністрацийного поступуваня збльокувала тым самым можливіст старати ся о зворот нелеґально зрабуваных лемківскых лісів, якых были позбавлены примусово выселены нашы предкы. Іщы на етапі процедуваня пропонуваных змін до Кодексу адміністрацийного поступуваня про кривдячы іх наслідства заявляли представникы лемківскых орґанізаций, медже інчыма вчас засіданя соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын, якє одбыло ся 20. липця/юлия 2021 р. Товды то репрезентанты державных власти переконували присутных репрезентантів лемківскых інтересів, же Лемкам лісы ся не належат. М.ін. посланкыня ґорлицкой землі, Барбара Бартусь, яка приналежыт до урядуючой Зъєднаной Правиці ствердила, што днес выселены Лемкы і іх потомны старают ся за зворот той части лісів, якых вчас выгнаня в 1947 р. нияк не было. Додала, што колиси были лем незалісены поля, паствиска, а лісы были засаджуваны польском державом уж по выселіню Лемків.

Про Новосільского

В річницю народин маляря, іконописці, теолоґа Юрия Новосільского Фундация АКЕДА та монахы капуцины, што творят Фратерню «Поєднаня», зорґанізували подію памяти артисты. Подія прошла в пятницю, 7. січня/януара, перше на Раковицкым Цмонтери в Кракові, пак в монастыри капуцинів, де др Кристина Черні, выдатна знавчыня творчости Новосільского, розповіла про його жытя і доробок та про найблизшы выдавничы пляны звязаны з артистом. Новосільскій од вроджыня звязаный был в Краковом, выховал ся на стыку двох культур: Сходу і Заходу. Його отец был Лемком. Был выдатным малярьом, запроєктувал і намалювал поліхроміі десяток католицкых і православных церкви, в тым елементы поліхроміі ґорлицкой катедры св. Тройці, якы замалюваны были актуальном поліхромійом. Вєдно з женом маляр основал Фундацию Новосільскых підпераючу нагородами і стипендиями молодых артистів. Його роботы вказуваны сут по цілым світі.

«Вечер з колядом»

В надходячу неділю, 16. січня/януара, о 17.00 год. в Осередку Культуры в Щавным пройде «Вечер з колядом». Выступлят співoчы ансамблі: Лем-МЫ з Команчы, Співанка з Мокрого, ґрупы Відимо, Сеньор та діти і молодіж з основной школы в Команчы.