Чеськый Інштітут про штудіум тоталітных режімів (Institut pro studium totalitních režimů) і Западочеська універзіта в Пылзні публіковали документы розсліджіня совітьской тайной поліції НКВД ку тісячці із майже вісем тісяч чехословацькых гражданів, котры были вязнены в ґулаґу почас Другой світовой войны.
Інформовала о тім чеська державна пресова аґентура ČTK. Першу колекцію споминаных матеріалів можете найти за тым мотузком. Іде о колекцію документів совітьскых тайных служб, котры были здобыты почас сістематічной діґіталізації в Державнім архіві Закарпатьской области Україны в Ужгороді.
Матеріалы были публікованы при нагоді 80-ой річніці од выголошіня амнестії про Чехословаків вязненых в Совітьскім союзі.
Обсягують і особны документы жертв
„Публікованы документы розсліджіня обсягують наприклад протокол о затриманю, одпечаткы палців, фотоґрафії, протоколы з выслуховань, обвиніня, вырок суду, лист о пропущіню ці умертный лист з ґулаґу, як і рішіня о регабілітації. Частьов документів суть і особны фотоґрафії а документы затриманых, котры сконфішковали орґаны НКВД,“ повів про аґентуру історік Адам Граділек, ведучій проєкту Чехословаци в Ґулаґу.
Подля Граділека представлютюь публікованы документы коло двадцять процент із вшыткых документів, котры дотулять ся чехословацькых біженців до Совітьского союзу.
Інштітут про штудіум тоталітных режімів на тім співпрацує з Державным архівом Закарпатьской области. В тамтешнім архівнім фонді суть документы розсліджіня НКВД на коло 5500 людей, котры втекли в роках 1939 аж 1941 до Совітьского союзу перед націстами і мадярьсков окупаційов, де пак были одсужены на три і веце років до робочіх лаґрів.
Робить на тім шпеціалный софтвер
Сістематічна діґіталізація в Ужгороді зачала на основі договору з Державнов архівной службов Україны, якый быв підписаный у 2020-ім році.
Документы і їх баданя мають приближыти судьбы тісячів незнамых жертв совітьскых репресій, а так само уточнити кількость чехословацькых гражданів у ґулаґах, місця їх вязніня, їх смерть ці їх судьбы по пропущіню. Діґіталізованы матеріалы поступно обраблять компютеровый софтвер, на котрім ся іщі все робить на Катедрі кібернетікы Западочеськой універзіты в Пылзні, і мав бы быти докінченый тот рік.
З насканованых документів здобуде софтвер електронічный текст, котрый пак давать до датабазы, в якій мож выглядавати. Сайт з публікованыма документами є теперь у верзії тестованя.
Выбавив амнестії, одсудили го на смерть
Подля Іншітуту про штудіум тоталітных режімів было од 3-го януара 1942-го року до кінця 1944-го року при амнестії пропущеных коло 5000 гражданів бывшой Чехословакії. Перша волна пропущаня дотуляла ся передовшыткым людей із чеськых земель, в новембрі 1942-го року подарило ся выїднати і пропущіня Русинів.
Найменше 15 процент Чехословаків ся амнестії не дочекало і вмерли в лаґрах. Условієм про пропущіня быв вступ до чехословацького армадного корпусу, котрый ся формовав у російскім місті Бузулук. Дакотры із амнестованых вмерли почас того, як їх везли з лаґру до Бузулуку, ці по приході, в дослідку хворот і высиліня.
Тоты, котры пережыли, залучіли ся пак до боїй на выходнім фронті. Многы вмерли коло Соколова, на Дуклі ці в далшых битвах.
Вызначну роль при выїднаню амнестії про Чехословаків мав начальник чехословацькой воєньской місії в СССР – полковник Геліодор Піка. В році 1949 по выконштруованім комуністічным режімом суднім процесі дістав смертну кару.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА