В Русиньскім ґрекокатолицькім центрі в Дебрецині-Йовжі, в Мадярьску, Вседержавне русиньске самосправованя одкрыло 2-го децембра 2021-го року юбілейну выставку русиньского художника Атаназа Фединця.
Выставка, котра буде приступна аж до зачатку юла слідуючого року, мала свою вернісаж якраз в день, коли сьме собі припомянули 85-ту річніцю народжіня русиньского авантґардісты. На вернісажи участным приговорила ся Віра Ґіріц, котра є посланкыньов за Русинів у мадярьскім парламенті, і малярь Томаш Асталош.
Атаназ Фединець (2. 12. 1936 р. – 3. 11. 2012 р.) народив ся в Ужгороді в родині выдатного хірурґа Александра Фединця. Єднако як няньо, і він выштудовав медицину в Ужгороді і став рентґенолоґом. Наперек выштудованій професії зачав занимати ся наперед фотоґрафійов, пак мальованьом. У 1973-ім році закінчів єднорічну Одеську школу умень.
З художным середовиском збылижыв ся іщі почас своїх штудентьскых часів. Іншпіровали го старшы майстры, представителі русиньской підкарпатьской школы мальованя, Федор Манайло і Антон Кашшай, котрых особно знав. В художных кругах быв знамый під псевдонімом Фруці (підписовав ся так і на образы).
У 1980-ім році еміґровав до Мадярьска. Там актівно занимав ся мальованьом, быв членом Націоналного общества художників Мадярьска, Клубу художників Корвін і Общества художників імени Енді Варгола. У своїм властнім домі одкрыв ґалерію. Атаназ Фединець брав актівну участь на културных подіях русиньскых орґанізацій в Мадярьску.
На своїх полотнах розкрывав найтаємнішы частины своєй душі, образами розповідав, якым він видить навколішній світ. Експеріментовав із формов, одтінками і текстуров. В 1970-ых роках быв вызначным представительом аванґардной художньой богемы Закарпатя.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА