Богдан Карел і його кресты на епідемічных цмонтерях

Епідемічны цмонтері, часто называны моровыма або холеричныма, находят ся по цілій Лемковині. Часто неє уж по них сліду. Того фізичного, але часто зникнули тіж з памяти жытелів сел. Богдан Карел задумал привернути ім памят. На початок поставил пят крестів на пятьох цмонтерях.

«Протягом близко рока вырізбил єм пят крестів. Каждый єст інакше прикрашеный сницарскыма здоблінями, якы інспіруваны сут традицийным, реґіональным народным взірництвом» – оповідат Богдан Карел, сницар з Ґорлиц. Різбом в дереві занимат ся уж парудесят років, вродил ся під Варшавом, мешкат в Ґорлицях, але його родиче походят з Лося.

Крест каравака

«Єдного разу пришол до ня знаємый, жебы-м му поміг зробити крест до Королевы Руской в ціли упамятнити тамтышній цмонтір. Задумал єм зробити наступны кресты і так само упамятнити пару сельскых цмонтерів, по якых слід практичні пропал» – реферує різбяр.

Кресты нашли ся в Ропі, Перегримці, Ставишы, Тыличы і Ждыни. Сут высокы на близко два метры і зроблены на взір крестів каравака. То моровы кресты популярны в Польщы од XVIІI ст., а выводят ся з міста Каравака в Іспаниі зо зламу XVI i XVII ст. З часом форма креста зачала появляти ся штораз барже на схід, де так само епідеміі десяткували люди, а цмонтері означали крестом каравака. Має він два пілперечны рамена. Часто вырізбленых было на ним 7 малых крестів і 18 букв, з котрых кажда означала першу букву слова молитвы. Закінчыня рамен і подолгастой белькы часом прикрашены были напр. квітьом кукілю, листьом команиці ци ґеометричныма мотивами.

Подібны здобліня находят ся тіж на крестах авторства Богдана Карела. Што веце, сягнул він і по реґіональны елементы, навязучы до карпатского взірництва. Кресты зроблены сут зо смерекового дерева, заімпреґнуваны одповіднім середком, а осаджены на бетоновым фундаменті.

Послідній момент, жебы припомнути місця жертв епідемій

Холеричны цмонтері сперед віків орґанізуваны были найчастійше в оддаліню од села. Епідемія холеры, яка мучыла цілу Европу в ХІХ ст., не оминула ани Лемковины – парукратні дотерла і гев. «Памятком» по епідеміях были цмонтері. Найчастійше цілый цмонтір упамятняли простым, деревяным крестом. Лем на некотрых ставляли камінный крест або капличку. Дотепер мало де остал по цмонтери даякій слід.

«То послідній момент, жебы выімати з памяти найстаршых жытелів локализацию бывшых цмонтерів, бо фізичні праві нич уж по місцях гребаня соток люди не остало» – реляцийонує різбяр Б. Карел. По зробліню розознаня в терені, бесідах з жытелями сел, анализі терену на ґеопортали, повело ся окрислити локализацию цмонтерів в выміняных селах. Лем в Перегримці не было з тым проблему, зато што на тамтышнім цмонтери находит ся окремо означеный гріб о. Льва Париловича, місцевого пароха. Теперішній парох, о. Роман Дубец, посвятил новый крест.

В Ждыни крест посвятил о. Ярослав Ґрич, в Ставишы о. Ярослав Чухта, а в Ропі о. Станіслав Порембскій. Присутный на посвячыню был гын і війт ґміны Ропа Кароль Ґурскій, а тіж директор Музею Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях Здзіслав Толь та працівникы Мазярской Загороды в Лоси, якы давали мериторичне підпертя в реализациі цілого проєкту.

Кресты повело ся зробити в рамках творчой стипендиі, яку отримал Богдан Карел з буджету Міністра Культуры і Нацийональной Спадковины на 2021 рік.

Фот. Архів Богдана Карела