На Любовняньскім граді будуть продовжовати в реконштрукціях

На Любовняньскім граді лем пару місяців тому навщівникам сприступнили зреконштруованый Палац Любомірьскых і уж рихтують на обновліня далшы части. Інформує о тім аґентура TASR.

Музею в Старій Любовні, котрый справує Любовняньскый град, подарило ся здобыти 850 тісяч евр на оправу северовыходной стіны, котра є в гаварійнім стані.

Буде і археолоґічна експозіція

„Єдна часть впала іщі у 2011-ім році. Так само проєкт дотулять ся обновы третього двора, єдночасно хочеме на граді вытворити першу археолоґічну експозіцію. Довгы рокы робили сьме баданя воєньскых касарень, маме одтыль барз много знайденого, і тото будеме презентовати формов діґіталных технолоґій 21-го столітя,“ повів про аґентуру директор музея Далібор Мікулик.

Частьов проєкту є і презентація ремесел, вытворіня двора соколярів,  і про зневыгоднены ґрупы реґуларна такзвана авес терапія. Проєктову документацію вже схвалив Памятковый уряд Словацькой републікы, зреалізовали ся і вшыткы ку тому потрібны баданя. Музей зато минувшый тыждень пожадав о ставебне поволіня. Такой, як го буде мати, выголосить публічне обстараваня на додавателя ставебных робот.

„Найпізніше в юні 2022-го року бы сьме хотіли передати ставбу і цілкова реалізація проєкту, враховано такзваных мягкых актівностей, потягне ся до децембра 2024-го року.

Приготовлюють конференцію

З нагоды реалізації проєкту у віторок 30-го новембра одбуде ся онлайн конференція. Партнером Любовняньского музея є в тій справі музей у норвеґійскім місті Вардо, котрый має як єдиный в Европі арктічный клімат і справує воєньску кріпость.

„На конференції, де суть запрошены і словацькый а норвеґійскый посол вєдно із представителями Міністерства інвестіцій, реґіоналного розвитку і інформатізації, представить архітект Павол Пауліні проєктову документацію, а публікуєме і окремы важны пукнты проєкту,“ пояснив Мікулик.

Вшытко плане на дашто добре

По дакількорочній обнові трьох палаців о дакілько місяців знова буде на граді далша ставба. Подля директора музея бы мав по реконштрукції северовыходной стіны цілый град компактно заперти ся.

„Вшытко плане є на дашто добре, і кедь часть стіны впала, такой сьме зробили розсяглы археолоґічны баданя, і одкрыли сьме обєкт воєньскых касарень,“ звернув Мікулик увагу з тым, же в тій експозіції будуть навщівници годны видіти, як собі жыв вояк, котрый сторожыв град і цілу пригранічну область.

Музей здобыв на обнову 800 тісяч евр з ґранту Европского господарьского простору, решту, 50 тісяч, дасть зряджователь, котрым є Пряшівскый самосправный край.

Фото: FB/Ľubovnianske múzeum.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА