Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 3. листопада/новембра 2021 р.
Продолжают роботы при Престолі з церкви в Перегримці
Тырвают консерваторскы роботы при Престолі з церкви в Перегримці. На фанпейджы православной парохіі покровы св. Архангела Михала в Перегримці помістили знимкы вказуючы першы ефекты золочынь Престола. В половині листопада/новембра заплянувана є консерваторска комісия цілю оцінити роботы. Фурт мож підперти консерваторскы діяня парохіі через вплату на сайті соспільных колект zrzutka.pl. Парохія орґанізує другій етап робіт при консервациі Престола, на што отримала дофінансуваня з Уряду Ґміны в Осєку Ясельскым і з Підкарпатского Уряду Охороны Памятників в квоті 44 тис. зл. До запертя буджету бракує 20 тис. зл. Кєд не збере ся тота сума, то урядову дотацию треба буде звернути. На тот момент на сайті колекты видно, што повело ся зобрати близко 8900 з конечных 20 тис. зл. До кінця колекты остали іщы два місяці.
Грошы на меншынове вчыня хтіл перезначыти на вчыня польского языка
Посол Януш Ковальскій з Солідарной Польщы вышол з ініциятивом, жебы 236 млн зл презначеных в буджеті державы на вчыня німецкого языка як языка меншыны презначыти на вчыня польского языка в цілым світі. Посол Ковальскій 27. жолтня/октобра зложыл таку поправку до буджету, пропонуючы пересунути тоты грошы на вчыня польского поза границями Польщы. Подібный внесок зложыл в справі грошів Міністерства Внутрішніх Справ і Адміністрациі презначеных м.ін. на підпераня культуры, языка і традиций німецкой меншыны. Поправка в соймовій комісиі пропала, але сама думка стрітила ся з противом середовиска меншыны. Для шкіл в найбільшым реґіоні, де жыє німецка меншына, означало бы тото страту аж 105 млн зл. В цілій Польщы лем в підкарпатскым і підляшскым воєвідствах не вчыт ся німецкого як языка меншыны. Посол Німецкой Меншыны Рышард Ґалля рішучо протестувал взглядом пропозициі посла Ковальского. Підкрислял, што права меншын сут частю прав чловека і прав громадянина.
Деревяны церкви обшыри Карпат і східнього погранича
Даміан Новак і Анджей Жыґадло з Громадского Осередка Документациі Памятників діючого при Стоваришыню «Руска Бурса» в Ґорлицях будут репрезентувати інституцию на медженародній симпозиі під назвом Деревяны церкви обшыри Карпат і східнього погранича, яка пройде в пятницю, 5. листопада/новембра тр., в Перемышли. Веце як 20 доповіди выголошеных дослідниками з ріжных науковых інституций з Польщы, Украіны, Чех і Мадяр тыкало буде тем звязаных з іконами, архітектуром церкви, іх документацийом, охороном ци консервацийом. Част односила ся буде до лемківской спадковины, м.ін. др Євген Завалень выголосит прелекцию про церкви в Святковій і Туряньску. О малюваній святыни зо Святковой бесідувала буде і Рената Ґжебула. Зас Луціє Янечкова з Чешской Республикы розповіст про охорону русиньскых церкви в ХХ ст. в східній Словациі. Симпозиі товаришыла буде выстава пн. «Памятникы на карпатскых пустынях», што презентує выбраны фотоґрафіі з колекциі неґативів архіву Єжы Тура і Барбары Тондос. Орґанізатором стрічы є Нацийональный Музей в Перемышли.
«Никыфор. Маляр над малярями»
О два тыжні в Нацийональным Ентоґрафічным Музею в Варшаві пройде одкрытя выставы пн. «Никыфор. Маляр над малярями». На експозициі запрезентуваных буде веце як 130 творів того знаного в цілым світі непрофесийного артисты. Рисункы походят з колекциі самого Етноґрафічного Музею, котра уважана є за єдну з найбогатшых. Выстава комплексово представлят доробок маляря і обнимат вшыткы темы, якы малювал: ляндшафт, містецку і фантастичну архітектуру, желізницьовы стациі, середины склепів і храмів, фіґуры святых. При образах з колекциі Музею вказаны будут тіж тоты походячы з колекциі Альфонса Карного, выбраны ним особисто в Никыфора, тым ціннійшы, што рідко експонуваны. Творы Никыфора в Варшаві буде мож обзерати 3 місяці, до 27. лютого/фебруара 2022 р. Звиджаня выставы буде доступне для сліпых і слабовидячых осіб.