Церьковна діпломація – слова і ґеста

Натиск, котрый ся за остатній веце як рік робить на Мукачівску ґрекокатолицьку єпархію з цільом, жебы єй підпорядковати під чуджу – Україньску ґрекокатолицьку церьков, став так горячов справов, же выжадав уж і свої реакції.

Быв то мадярьскый метрополіта Філіп Кочіш, котрый як першый, кедь не рахуєме аспостольского адміністратора Ніла, высловив ся ясно в розговорі про Radio Vaticana, яка є позіція Ґрекокатолицькой церькви в Мадярьску на тоту справу. То, самособов, не могло потішыти Київ, бо мадярьска церьков, котра є так само дітинов Мукачова, ясно підпорила свою матерьску єпархію в тім, жебы зістала мімо україньской церькви. Докінця высловив ся, же Мукачівска єпархія бы мала стати за його поглядом метрополійов.

Но, повіджме собі, же тото не є абсолутно мімо реаліты. Мукачівска єпархія має веце вірників як ціла метрополітна церьков на Словакії. Чом іщі в Ужгороді не сидить метрополіта, на то може знова можеме глядати одповідь лем в апетіті Києва, котрый вже не раз видів Мукачово на своїм обідовім столі.

Тішыти нас можуть і слова, котры мав повісти Вісвалдас Кулбокас, новый апостольскый нунцій на Україні, котрый Мукачівску єпархію недавно навщівив.

Віталій Баранов у відео блоґу, котрый публіковав у службі Youtube, говорить, же як участник стрічі нунція зо священиками Мукачівской єпархії, подасть якыйсь insight, погляд до того, што діяло ся на тій стрічі.

Подля Баранова священици мали ся звідати, в повязаню з тиском на єпархію, што з нима буде. Нунцій мав повісти, же ся на то звідав у Папы Франціска. Голова Католицькой церьки мала повісти, же він не є тот, хто має вырішовати о долі Мукачівской єпархії, кедьже она має властну історію, котру собі цінить, і таков як єй прияв, таков єй оддасть і дале. Значіть, Папа не рихтує робити жадны зміны.

Тоты ґеста нас можуть тішыти веце як слова. Они ясно назначують, на котрім боці Карпат хотять наслідникы Ужгородьской унії видіти будучность Мукачівской єпархії.

Покля суть тоты слова правдивы, пак Мукачівска єпархія, але і далшы церьковны штруктуры, котры єй мають за Матірь Церьков, выграли битву, лемже не войну. Мало бы быти постаране о Мукачово почас того понтіфікату, але не є ґаранція того, што буде при новім Понтіфікови.

Омного веце в цілій сітуації є потішуюча інша справа, котра так дакус зістала боком. І є повязана з навщівов Папы Франціска на Словакії.

Владыка Ніл Лущак, котрый є днесь адміністратором єпархії, тримав ся почас той навщівы коло словацькых ґрекокатолицькых єпіскопів. Може найважнішым з цілого было, же Ніл быв вєдно із ґрекокатолицькыма єпіскопами у Братіславі участный на стрічі, котру мав Франціск зо словацькыма єпіскопами. Не быв там жадный іншый єпіскоп із заграніча, окрім мукачівского адміністратора.

Чом є то важный момент? І кедь было ясне, же церьковны штруктуры, котры выникли з Мукачівской єпархії, не суть согласны з анексійов Києвом, голосны проявы браковали. Кедь ся односно той темы высловив метрополіта Кочіш, быв властно сам, і не пришли далшы підпорны слова з боку решты церьковных штруктур повязаных з Мукачовом.

Но штораз веце видиме головно з боку кошыцького єпархы – архієпіскопа Кіріла Василя, проглубльованя односин з Мукачовом. Запрошіня словацькых єпіскопів Ніла меджі себе, кедь ідуть на стрічу з Папом, є ясным сімболічным ґестом, жебы выразити, меджі кого Ніл належыть, і де має підпору.

Без огляду на то, што повів або не повів нунцій на навщіві Мукачівской єпархії, можеме конштатовати, же діпломація церьквей, котры суть наслідниками стародавной і славной русиньской єпархії, зачала діяти. Не потребуєме вельо слов, то в діпломації не є потрібне, потребуєме міцны ґеста. Тоты ся зачінають ясно проявляти.

Тоты ґеста нас можуть тішыти веце як слова. Они ясно назначують, на котрім боці Карпат хотять наслідникы Ужгородьской унії видіти будучность Мукачівской єпархії.

І лем вдяка такій діпломації, намісто крику проукраїньского тиску, може не буде аж так нереалне збудовати на фундаментах колишньой великой єпархії нове верьховне архієпіскопство. Наше. Днесь веце народів, но єдной, русиньской традіції.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА