Ікона Пресвятой Богородіці з Водіці буде путовати по єпархії

Як інформує Рутенпрес, з нагоды 160-ой річніці іконы Пресвятой Богородіці з Водіці, была зроблена копія меншого формату. Ікона буде путовати по Єпархії св. Николая, котра є про віруючіх у Сербії і Чорній Горі і свій центер має в Руськім Керестурі.

При тій проходить Духовна обнова під покровом Матери Божой Водіцьовой, котра в пятніцю 15-го октобра 201-го року почала в Парохії св. отця Николая в Руськім Керестурі і тырвать два дні. В неділю 17-го октобра буде ікона з Водіці однесена до парохії в Старім Вербасі, де ся буде в тот день святковати одпуст. Там буде ікона посвящена владыком Ґеорґійом Джуджаром, єпархом руськокрестурьскым. Із Старого Вербасу піде ікона до далшых парохій єпархії.

Водіця є вызначным путницькім місцьом войводиньскых Русинів. Находить ся на теріторії Руського Керестура. У Водіці мали одбыти ся зъявіня Пресвятой Богородіці, але і далшы чудесны діла і уздравліня.

Із історії Водіці

Найстаршым документом о Водіці є писмо священика в Руськім Керестурі Йоана Копчая до крижевацького владыкы із 1827-го року. Він быв найблизшый зъявіням, котры там мали проходити і давать такый опис:

„На теріторії мойой парохії, коло головной драгы, котра веде од Керестура через село Брестовець і Сапар до слободного міста Сомбор, в діштанції 15 минут од села, находить ся студник, котрый моя парохія перед пятьома роками становила на хоснованя путникам. Коло того студника може перед роком, десь в тім самім часі, дакілько тутешніх дівчат, виділо незвычайне зъявіня, котре выдавало із себе тілько світла, же тоты дівчата, перестрашены од блискоты світа, втекли од студника і пішли дале по іншій дорозі видячі тото зъявіня і з векшой далекости. Кедь ся тоты дівчата вернули домів, повіли о тім зъявіню своїм близкым і людям у селі. Вельо з них, ведены звычайным інтересом, пустили ся ку студнику, жебы ся самы пересвідчіли, ці то правда, ці ніт. І досправды, дакотры, із зачудованьом і побожным страхом, виділи звізды, якы выходили із воды і выдавали із себе світло як блищачій огень, а так само і даяке тіло, подобне до малой дітины, котра пливала у воді. Тото ся повторяло і не переставало. Тоты чудесны появліня, што їх часто виділо много людей в різнім часі, кедь дішли до знаня народа, зробли таке заінтересованя, же днесь уж не лем мої вірны, але і народы, котры нас окружують, ходять ку высше спомянутому студнику, і коло нього побожно молять ся і співають духовны пісні.“

Перше незвычайне зъявіня было 7-го юла 1817-го року, кедь коло студника ночовав єден робітник. Він мав чути підземный шум, але і видіти чудесно облечену прекрасну пані. По пятьох роках од того стало ся штось омного векше. Зъявіня, котре было у 1822-ім році, принесло заінтересованя о Водіцю по цілій околіці.

6-го юна 1822-го року о 11-ій годині дополідне дві дівкы Єлизавета Рамач і Єлена Віславскі виділи чудесну Діву барз красно облечену. Зъявіня были барз часты в 1820-ых роках.

Перша комісія про Водіцю выникла у 1830-ім році, кедьже там одбывали ся многы зъявіня, але і уздравліня. Далшы комісії были пізніше. На жадость керестурьского пароха Янка Ґвождяка, жебы ся могла у Водіці будовати церьков , владыка крижевацькый 29-го марца 1857-го року просить о інформації віцеархідіякона Бачского Шовша і він 30-го юла вертать і давать свій позітівный вердікт в тім припаді. По тім владыка дозволив будованя каплічкы.

Мож іщі спомянути таку дію. В році 1853 на другый день по празднику Сошествія, град побив поля. Од втогды каждый рік на третій день по тім празднику іде ся з процесійов до Водіці.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА