Сумар дня на 6. жолтня/октобра 2021 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 6. жолтня/октобра 2021 р.

Першый раз в істориі

Грекокатолицка Церков на Словациі пережывала 3. жолтня/октобра історичну подію. Першый раз святкували праздник з назвом Памят Чудотворной Клокочівской Іконы Пресвятой Богородиці, Покровителькы Земплина. Речена ікона мала перед веце як 350 роками чудотворні слезити. Присутны на подіі были чысленны вірны і духовенство – м.ін. кошыцкій єпарха архієпископ Кірил Василь, владыка Филип Кочіш, гайдудорожскій архієпископ і митрополита з сусідніх Мадяр ци крижевацкій єпарха владыка Мілян Стіпіч з Хорвациі. Праздник попереджала наукова конференция на тему «Клокочівска Богородиця, Покровителька Земплина», котра одбыла ся 1. жолнтя/октобра в просторах Земплиньского Музею в Михалівцях. Праздник Покровителькы Земплина был установленый Декретом Конґреґациі про Східні Церкви, котрый был выданый в Ватикані 21. грудня/децембра минулого рока. Згідні з ним празднувати ся має каждорічно першу неділю жолтня/октобра.

Буде выгіднійше, скорше, приступнійше

Місто Любін на Нижнім Шлеску буде будувало пересідковый центр. До кінця вересня/септембра был час, жебы фірмы зголошували до конкурсу проєктово-коштову документацию для того проєкту. Концепция закладат побудувати в сусідстві желізницьовой стациі пересідковый центр і тунель під желізницьом, котрый заступит желізницьовый переізд. Інвестиция має злегшыти жытя пасажерам желізниці, автобусів (на близкы і далекы дистансы), пішым, біциґлистам та водителям – словом, вшыткым хоснувателям дорогового руху. З части тунелю під желізницьом для пішых в плянах є, жебы добрати ся і на пероны стациі Любін, на дворец і паркінґы. Цілу інвестицию поділили на три части. Перша обнимат проєкт дорогово-роверово-пішого тунелю, друга – перебудову дорогового систему, а третя – будову будинку і товаришучой інфраструктуры, што буде обслугувала пасажерскій рух, та решту архітектонных обєктів.

Мож подати своі заувагы і внескы

Місто Ґорлиці подає, што 18. жолтня/октобра пройде онляйнова інформацийна стріча в справі студиюм для ревітализациі желізницьовой леніі Ґорлиці-Ясло. Вступне стратеґічно-проґностичне студиюм рыхтує фірма International Management Services. Проєкт обнимат ревітализацию желізницьовой леніі номер 108 Ґорлиці-Ясло цілю злегшыти получыня Краків-Ясло вєдно з ревітализацийом желізницьовой леніі номер 110 і будовом в Ґорлицях лучника медже выміненыма леніями, а тіж модернізацию пероновой інфраструктуры в ґмінах Мощениця і Лужна. В плянах є модернізувати желізницю на одтинках Ґорлиці-Ґорлиці Заґужаны та Ґорлиці Заґужаны-Ясло. Інформацийна стріча пройде посередництвом аплікациі Microsoft Teams, мотузок буде поданый в ден стрічы. В часі представляня проєкту експерты будут тіж одповідати на звіданя од заінтересуваных.

«Не знали сме, што ся не даст»

Стоваришыня Res Carpathica та Публична Бібліотека Центра Варшавы просят на презентацию Вітольда Ґжесіка посвячену ремонтови дзвінниці в Полянах Суровичных на Лемковині пн. «Не знали сме, што ся не даст». Стріча пройде 13. жолтня/октобра о 18.00 год. в Центрі Інформаций ім. Яна Новака-Єзьораньского. Як підкрислят прелеґент – тым разом буде хотіл оповісти о ремонті в контексті того, што часом ліпше радше не знати про вшыткы перешкоды і ризико, жебы мочы штоси осягнути. По близко 10 роках од початку ініциятивы повело ся выремонтувати зруйнувану дзвінницю в Полянах Суровичных. Як подают реализаторы ремонту – было то зроблене, жебы заховати памят о бывшых жытелях Лемковины і памят о вельонародовій істориі польской державы. Ремонт вели етапами, волонтерском роботом, за грошы збераны в часі соспільных колект. Ціла істория робіт доступна є на сайті polanysurowiczne.waw.pl.