На фотоґрафіі – Лемкы з Завадкы Рыманівской. Од ліва – Завадчане з XІХ ст., а з правой стороны – Завадчанка з ХХІ ст.
Тоты, з чорно-білой знимкы – то гоноровы ґазды в чугах, твердо стоят на своій земли. А тамта жена, пані Анастасия – не на завадскым хотари, а барз далеко од Завадкы. По єй облечыню не познали бы сте, же то Лемкыня.
Што іх лучыт? О тым власні днеска бесідуєме з Анастасийом Триш з Чорткова і чытаме єй вершы.