Престіж

Так сьме ся знова по двох роках стрітили. Знова одбыв ся Світовый конґрес Русинів, по котрім знова раз можеме роздумовати, як далше продовжовати в роботі.

Ніт, конґрес не приніс жадну револуцію. Лемже то мы, котры вже даякый тот рік на конґресы ходиме, уж ани не очековали.

Наперек тому треба ясно повісти, же сталіністічный бетон, як о конґресі писав колись давніше Богдан Ґамбаль, котрый крітіковав, же дакотры членове Світовой рады суть у функції вже довше як Сталін, ся зачінать розпадати, і то є надія, же покля „проґресівніше“ крыло вытримать, мавзолей досправды може вычеряти нова модерна будова, котра буде давати штось веце, як лем місце одданая чести тому, што сьме досягли перед 30-ма ці 20-ма роками.

Треба ясно повісти, же, будьяк то вже за офіціалнов сценов проходило, зречіня ся далшой кандідатуры на позіцію члена Світовой рады Русинів з боку Андрія Копчі, котрый за Польщу в раді сидів цілых 30 років, котрый конґрес єден час і вів, є дашто, што треба оцінити і подяковати за то.

Тым, же ся польска делеґація з Копчом доїднала і увольнила місце про нового, молодого чоловіка, котрый днесь в раді зачінать в подобнім віці як Копча перед 30-ма роками, є штось, што розбивать споминаный сталіністічный бетон нашого конґресу холем часточно.

Аж так оптімістічне не є то, же Сербія є в тім напрямі лем десь в половині драгы, кедь обще на даякій дразі ку зміні є, бо затля о вычеряню члена рады ся лем бісідує, але то аж пак, аж зарань, о рік, або хто знать коли. І цалком песімістічне є, же Румунія о зміні ани не бісідує. Притім обидві державы мають способных людей, котры бы достойно вычеряли своїх членів у раді.

Вопросом є, ці конґрес має далше акцептовати самодержавиє, або притиснути до того, жебы пояснити, же членове Світовой рады Русинів не можуть быти монархами, корунованы владарі, котрых не мож одкликати.

Конґрес є такый як мы. І кедь видиме, же конґрес фунґує як фунґує, і не сьме з тым цалком спокійны, пак треба до конґресу впустити новых людей.

Монархії зачали кінчіти і зато, бо вже не доказали реаґовати на модерный світ, світ, котрый ся скоро мінить і выжадує абсолутно іншый приступ і методы, як то было даколи. Кедь днесь акцептуєме, же дакотры державы знова вырішыли про свою „стабіліту“, пак акцептуєме, же конґрес цалком заспить.

Як іншак можеме оцінити то, же уж ани не было протикандідата і Штефан Лявинець міг потвердити свій далшый період без того, жебы хтось дав іншу візію конґресу, кедь нє так, же сьме в стані часточной гібернації? Нашто суть у Світовій раді довгы рокы тоты самы люди, кедь ани уж не мають амбіцію вести конґрес? І што пак од конґресу тоты членове очекують?

Престіж. То є то, што подакотры очекують. Іншак собі не мож пояснити то, же найвекша проблема конґресу не было то, жебы доїднати ся, хто буде председа, але доїднати, хто з двох оголошеных країн буде орґанізовати слідуючій конґрес. Лемже што окрем престіжи орґанізатора тот конґрес принесе русинству обще, то уж друга справа.

„Конґрес є такый як мы. А якы сьме? Такы, якы сьме.“ То слова Олены Дуць-Файфер, котры высловила на конґресі. А може ани не знала як точно трафила.

Конґрес є такый як мы. І кедь видиме, же конґрес фунґує як фунґує, і не сьме з тым цалком спокійны, пак треба до конґресу впустити новых людей. Пак і до Світовой рады треба впустити новых людей. І то не є днесь лем проблема Україны, де досправды треба дати простор і іншым орґанізаціям, котры на Підкарпатю діють. То проблема векшыны держав, котры вже реално потребують і свіжый воздух, новы думкы, новы силы.

Не іде о то, жебы собі чоловік не цінив людей, котры за 30 років штось про русинство і конґрес зробили. Но матеріал, але і чоловік ся за так довгый час мусить вычерьпати і втогды треба дати простор на зміну.

По конґресі в Криниці не єм аж так песімістічный. Чекать нас дворічный меджіконґресовый період і часточно зміненый склад Світовой рады, як і новы компетенції про новых людей давають надію, же покля будеме знати вытримати, за два рокы ся не будеме бавити о престіжи про дакого, але о досправдовій роботі з людми, з котрыма ся дасть реално робити.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА