Підпора културы народностных меншын на Словакії формално фунґує. Докінця са вытворіньом окремого фонду мала сітуація іщі і стабілізовати. Но правда така, же векшый хаос тяжко найти.
На часы, коли по паді режіму у 1989-ім році были народностны орґанізації фінанцованы прямо, і не было треба выписовати деякы проєкты, чекати на схваліня, і пак на выплачіня грошей, можеме днесь лем носталґічно споминати. Но то є так вшытко. Знаме, же такы часы ся вже не вернуть.
Была то влада Владиміра Мечіара, котра змінила форму фінанцованя културы народностных меншын і перешло ся на сістему подаваня проєктів, схвальованя ґрантів.
На тій сістемі бы може не было аж так много планого, тадь подобны сістемы фунґують і в іншых державах. Лемже то бы мусила сістема фунґовати як в іншых державах. І ту ся довгы рокы вказує, же сістема якось не фунґує.
В попередніх періодах, почас вшыткых влад, котры на Словакії были, ани не быв якыйсь великый інтерес о то, жебы така сістема фунґовала.
О тім свідчіло наприклад і то, же майже кажда єдна влада, котра наступила, перешмарила цілу ґрантову схему під даякый іншый резорт, під іншый уряд. І так ся все зачінало як кебы од початку, з єднакыма початочныма хыбами, з недостатками персоналу, докінця з тым, же меншыны мали лем мінімалну можливость до цілого процесу засяговати, кедьже наприклад в комісіях, котры вырішовали о жадостях, ани не мали векшыну. Тоту творили урядници.
Словацька републіка, нажаль, далше потверджує, же в ній підпора меншыновой културы через ґрантовы схемы не фунґує.
Резултатом такой роботы, такого перешмарьованя аґенды з уряду на уряд, бюрократічного приступу, не было майже ниґда нич інше, лем каждый рік безконечне чеканя на то, покля прийдуть грошы на проєкты, котры были вже давно схвалены.
Велика зміна мала прийти в році 2017 з тым, же втогдышня влада, в котрій была і партія Most-Híd, схвалила закон о Фонді на підпору културы народностных меншын.
Треба ясно повісти, же позітіва пришли. По перше, розрахунок про меншыны ся о доста звекшыв. По друге, меншыны зачали мати у радах, котры вырішують о дотаціях, векшыну, членів собі выберають. Значіть, наповнило ся так до даякой мірі і то, што є записане в конштітуції, же меншыны мають право вырішовати о справах, котры ся їх дотуляють.
Третьов авізованов змінов мала быти стабіліта. Но тота аж так цалком правдов не є. По перше, уж в році 2020, три рокы по выникнутю фонду, зачала нова міністерка културы, наперек тому, же Проґрамове выголошіня влады раховало дале з фондом, тоту інштітуцію спохыбньовати, і высловила ся о можливім злучованю фонду з іншов ґрантовов схемов.
По друге, наперек тому, же ся вытворила публічна інштітуція, котра ся має занимати лем підпоров проєктів через свою ґрантову схему, знова меншынам не зіставать нич інше, лем довго чекати на схвалены грошы.
В році 2018, кедь фонд першый раз роздільовав грошы, пришли найвекшій русиньскій орґанізації на Словакії, Русиньскій оброді, грошы до банкы 14-го децембра. Тот рік вызерать затля барз подобно, кедьже зачатком авґуста мав фонд з 9 міліонів евр, котры были на тот рік про меншыновы ґранты, выплаченый єден міліон.
Покля собі возьмеме, же якраз через таку підпору выдавать ся періодічна преса, робить ся радіо, а многы дашлы проєкты, котры фунґують цілый рік, мусить быти каждому ясне, же робити 12 місяців на довг може быти ліквідачне. Але не іде лем о великы проєкты. І кебы ішло лем о 500 евр на малый фестівал в селі, не є жадна причіна на то, жебы култура лем зато, же є меншынова, чекала на грошы пів рока ці девять місяців.
Кедь забудеме на слова міністеркы о можливім злучованю фонду, а возьмеме собі лем то, коли ходять грошы жадателям на банковый рахунок, треба конштатовати, же так стабіліта не вызерать.
Словацька републіка, нажаль, далше потверджує, же в ній підпора меншыновой културы через ґрантовы схемы не фунґує. Мінінално не так, жебы холем дакус могла быти з боку меншын спокійность, жебы то холем дакус припоминало фунґованя в іншых країнах.
Но на другім боці ту маєме і іншы приклады підпоры меншыновой културы – через меншыновы културны самосправы, котры мають грошы прямо з державного бюджету, і котры мають к діспозіції од зачатку року. Кедь ся днесь приготовлює закон о поставліню народностных меншын, пак бы треба было пороздумовати, ці ся не зречі фонду, котрого ідея была добра, но реаліта є інша, і не спробовати културны самосправы.
Ковбаса на знимці є шумна, але ліпше є єй мати на столі і мож єй зъїсти. Так і з грошами, котры видиме схвалены. Не поможуть нам, покля їх не маме в банці.
Є можне, же меншыны будуть самы ліпше знати ґаздовати, як ґаздує з грошами на меншынову културу держава. Самособов, може ся то вказати як іщі векша хыба. Але покля ся то не спробує, не зіставать нам нич інше, лем конштатовати, же така підпора, яка є теперь, є много раз формов ліквідації.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: 3D Animation Production Company / Pixabay.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА