Експозіція в родиску Ракоція не забыла на Русинів

19-го юна 2021-го року стрітили ся презіденты Словацькой републікы і Мадярьска Зузана Чапутова і Янош Адер на святочнім одкрытю зреконштруованого каштеля Ракоція в селі Борша, Требішовского окресу.

Каштель є знамый тым, же ся в нім народив Ференц ІІ. Ракоцій (рр. 1676 – 1735), семигородьскый князь і вождь остатнього протигабсбурзького повстаня, в котрім за нього войовали і Русины.

Реконштрукція і експозіція за грошы мадярьской влады

Каштель Ракоція довгы рокы быв занедбаный і ішов до занепадку. Каштель є маєтком села Борша і веце раз у 1990-ых роках были пробы, жебы ся зреконштруовав. Но все были роботы заставлены з фінанчных і іншых причін.

У 2013-ім році мадярьскый презідент Янош Адер із втогдышнім словацькым презідентом Іваном Ґашпаровічом доїднав співпрацу країн з цільом обновы каштеля. На частковы проєкты, жебы всокотити памятку і зренововала ся околіця каштеля, дало в попереніх роках дотації і Міністерство културы Словацькой републікы.

Но досправдова реконштруцкія зачала аж у 2018-ім році. Фінанцовала єй мадярьска влада і дала на тот ціль аж 8,7 міліона евр. За три рокы ся з розвалин знова зродив достойный каштель, котрый теперь служыть як музей з експозіційов, але і як готел ці рештаврація.

Унікатна експозіція

В Борші схосновали факт, же в каштелі народила ся вызначна історічна особность, угорьскый політік, збожный чоловік, котрый про отцюзнину і народы Угорьска хотів тото найліпше, а опвливнив так історію нелем Мадярів, але і далшых народів Угорьска, включно Русинів.

Борша вєдно із мадярьсков Фундаційов Ласла Телекія засновали безпрофітову орґанізацію Ференц ІІ. Ракоцій і приготовили унікатну експозцію у обновленій історічній будові каштеля.

Експозіція не приближує лем жывот Ференца ІІ. Ракоція, але і цілой його родины, приближує історію і політіку Угорьска а Европы обще, а то перед народжіньом Ракоція, почас його жывота аж по екзіл в Турції і його смерть. Так само ся в рамках той переглядкы дізнате і о історії самого каштеля, о його перебудовах, ці детайлы, кілько людей в данім році служыло в каштелю або што вшытко матеріалне в нім было подля інвентарізації.

Експозіція є роблена барз інтереснов формов, має много атракцій, інтеркатівных панелів, артефактів, котры собі мож „спробовати“ і так гравов формов, а то нелем діти, можуть ся навщівници дізнати величезне множество інформацій.

Як сьме вже споминали, выставка не є лем о Ракоційови, але приближує тот період обще. І так в комнаті, в котрій ся Ференц ІІ. Ракоцій мав народити, дізнате ся вшытко о тім, што рекомендовали їсти ці робити женам в тяжи, як їх лічіли, што їм не рекомандовали робити, што ся мали такы жены молити, або ся можете на інтеркатівнім панелі заграти на лікаря і спробовати отестовати подля втогдышньой методы, ці є жена в тяжи або ніт.

Інтерактівіта є присутна при цілій експозіції. Навщівник собі може робити різны тесты, з веркликами ожывити ремеселників, за помочі ґомбічок і інтерактівных панелів выслухати собі коментарі ку даным темам, што є іщі збогачене о професіоналны анімації.

Експозіція обсягує і escape room, ізбу з віртуалнов реалітов ці 360-ґрадусове панораматічне промітаня. Чоловік має што робити, жебы видів вшытко за три годины, але на детайлну переглядку, покля ся ниґде не понагляте, можете раховати і з пятьома годинами.

В Борші не забыли на Русинів

Як знаме, Ференц ІІ. Ракоцій назвав Русинів „gens fidelissima“ (найвірнішый народ). Тото названя собі выслужыли за свою вірность, кедь в рр. 1703 – 1711 по його боці войовали в повстаню проти Габсбурґів, і зістали му вірны аж до самого неуспішного кінця.

Потішуючім фактом є, же ани в Борші не забыли, же Ференц ІІ. Ракоцій і Русины суть історічно повязаны. Русины ся в експозіції споминають веце раз.

Наприклад в части Бісідованя і навчаня языка ся пише: „Ференц ІІ. Ракоцій міг од дітинства чути різны языкы. Його опікунка бісідовала по мадярьскы з бережскым діалектом, але знамы му могли быти і хорватьскы, італійскы, латиньскы ці польскы слова. Його баба Жофія Баторійова і їй сестра мали часточно польске походжіня. Меджі дамами на їх дворі могли быти і польскы дамы. Посередництвом вояків собі міг в юнім віці освоїти наприклад німецькый і русиньскый язык.“

При описі войска Ракоція суть самособов спомянуты Русины в рамках куруців. І там є підкреслене, же Русины „залучіли ся до повстаня іщі на початку і зістали коло Ракоція аж до абсолутного кінця. Зато їх Ракоцій назвав gens fidelissima.“

Окремый панел мають Русины і в послідній комнаті експозіції, де найдете текст з назвов Сполочна доля русиньскыма очами. Під текстом, котрый споминать історічны повязаня Русинів з Ракоційом, але і факт, же почливость Русинів до Ракоція тырвать доднесь, найдете і текст русиньской співанкы Через поле іде войско куруцькоє, котрый там є по русиньскы, по словацькы, по мадярьскы і по анґліцькы. Ґомбічков, котра є коло тексту, собі можете пустити і авдіо запис той співанкы а выслухати єй.

Добрый тіп на вольный час

В Борші ся за три рокы зробив фалат роботы на каштелю, котрый быв комплетно зреконштруованый, но вдяка грошам од мадярьской влады і вдяка фаховцям з різных областей ся приготовила і модерна, інтересна а унікатна експозіція.

То, же ся не забыло ани на Русинів, так само можеме скоріше приписати фаховцям з Мадярьска, котры ку выставці не приступали нияк націоналістічно, на хосен єдного або другого народа, але приступили ку ній обєктівно, як історія досправды одбыла ся.

Покля бы сьме мали експозіцію в Борші оціньовати, пак собі стопроцентно заслужыть десять пунктів з десятьох, і рекомендуєме єй іти посмотрити. Бановати не будете.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА