У 2022-ім році собі будеме припоминати 30 років од часу, коли проходив 1-ый Конґрес русиньского языка в Бардейовскых купелях. Хоць од того часу русиньскый язык рушав ся допереду, основный ціль є од нас далеко як Нептун.
Є правдов, же вядка тому конґресу зачала ся приготовльовати, а наконець ся і зреалізовала, кодіфікація русиньского языка на Словакії. Свою норму зробила Лемковина, але і Мадярьско. На Підкарпатю сьме свідками розвитку нового шпорту, затля дісціпліны, котру не дали на олімпіаду, в кторім ся змагать о то, хто выдумать комплікованішу норму, яка буде мати штонайвеце букв.
Ку тому вшыткому зіставать несповненый єден важный ціль, котрый собі конґрес в Брадейовскых купелях дав, і подля того, як ся справує русиньскый філолоґічный світ, можеме очековати, же ани так скоро сповеный не буде.
Конґрес кликав по зробліню норм окремых областей, де Русины жыють, лемже по тім першім кроці мало прийти ку роботі над коіне.
Жебы сьме не мали головы в смутку, треба повісти, же то не є нова проблема Русинів у справі языка, кедь не знають дійти до згоды, а властно о ній ани не роздумють, лем роблять нормы про нормы, каждый на своїм гріску.
Вже Марко Бараболя, сатірік, написав у 1929-ім році сатірічны слова на языковый вопрос. Баравболя писав, же період, коли языковый вопрос быв не першім місці, быв „найкрасшым періодом Підкарпатя“.
„Лем собі то представте, всядыль в містах і селах, в чіталнях, театрах, урядах влады і кавярнях, будьде ся люди стрітили, всядыль ся бісідовало о языковім вопросі. Ой, то были часы! Кедь наприклад погода довго не мінила ся і люде собі не мали што повісти, все мали тему на розговор – языковый вопрос,“ писав сатірік.
Бараболя то назвав „містным ґубернаторством“, але як видіти, ани по столітю ся сітуація барз не змінила. Існує рішіня, коли не знать, і не хоче, доїднати ся русиньска лінґвістічна інтеліґенція, жебы предці лем коіне выникло?
Так бы сьме могли дати точку за „містным ґубернаторством“ і приближыти ся до того, жебы выникла єдна норма, акцептована вшыткыма.
Лінґвістіка, єднако як і іншы науковы дісціпліны, днесь не може фунґовати сепаратно. Вшытко зо вшыткым повязане і велику роль штораз веце грає штучна інтеліґенція. Лінґвістіка у світі уж зо штучнов інтеліґенційов нараблять, і думам, же якраз вопрос языка і штучной інтеліґенції буде в будучности інтереснов областьов, котра нам принесе новы знаня, але і технолоґічный проґрес.
І у вопросі русиньского коіне бы было мож схосновати якраз штучну інтеліґенцію. Самособов, мусить то быти співпраца лінґвістів і експертів од штучной інтеліґенції, але не было бы то нич нове, кебы ся дали даякій компютеровій аплікації „наїсти“ русиньскы тексты із вшыткых областей Карпатьской Руси, старшы і новы, і на основы заданых параметрів бы така штучна інтеліґенція могла поступно порішыти холем основны ґраматічны правила коіне.
Не на основі того, хто бы што хотів собі просадити, але на основі хоснованя в писанім прояві, на основі того, як реално ся язык хосновав і хоснує. Так бы сьме могли дати точку за „містным ґубернаторством“ і приближыти ся до того, жебы выникла єдна норма, акцептована вшыткыма.
Огрожіня бы могло прийти лем єдно. Же бы собі штучна інтеліґенція по часі зачала робити свій властный язык і комуніковати в нім, як ся то вже стало в припаді компанії Facebook у 2017-ім році, по чім компанія заставила цілый проєкт штучной інтеліґенції.
Але то бы властно не было нич нове. Тадь тото ся в русиньскім языку діє і в рамках нештучной інтеліґенції.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА