Нагорода для Мирослава Трохановского

23. липця/юлия 2021 р. одбыла ся ґаля переданя тогорічных оцінінь ґорлицкого повіту під назвом «Мосты Старосты». Серед нагородженых нашол ся лемківскій іконописец і артиста Мирослав Трохановскій. Оцініня было му признане за промоцию лемківской культуры і выняткове мастерство в писаню ікон.

Оцініня было признане і дальшым нагородженым, но нагорода як раз дальшый рік повандрувала і до особы, яка заслужыла ся на благо лемківской культуры. Нагороду в імени Мирослава Трохановского одобрала його мама – Штефанія Трохановска.

Оцінены 2021

Тогорічны оцініня для заслуженых осіб з обшыри ґорлицкого повіту, якы діют для покріпляня локальной культуры, были переданы в Музею Дворы Карвациянів і Ґладышів, значыт в тым місци, де тота церемонія одбыват ся од парох років.

З причыны пандемічных ограничынь ґаля была доступна лем для запрошеных гостів. Реляция з подіі была нажыво передавана на вебсайті і фейсбуковым фанпейджы ґорлицкого староства.

Мария Ґубала, председа капітулы нагороды, витаючы присутных, повіла: «Мосты Старосты то нагорода передавана головно тым, котры сут артистами, діячами культуры і популяризаторами ґорлицкой землі. Міст присутный є в жытю вшыткых номінуваных, лучыт місце іх народжыня – ґорлицку землю, з місцьом, де тепер перебывают. Ближе або дале од родинных стран. Міст то символ єдности з том ґорлицком земльом, то пересланя о іх посланництві, жебы тоту землю промувати і розславяти, жебы все і всяди о ній памятати». Дальше додала, што тогорічны лавреаты обогачают свойом творчістю культуру і наштоден одкрывают перед інчыма незнаны обшыри жытя.

В сумі оціненых было шіст осіб. Перша нагорода – статуя «Мосты Старосты», повандрувала до Владислава «Андік» Сандецкого за выдатны осягніня в істориі світовой джазовой музикы і культивуваня памяти о своій «малій отчызні».

Дальшы рівнорядны оцініня «Мосты Старосты», окрем Мирослава Трохановского, отримали Станіслав Дзєдяк за знаня переказуваня інчым свойой пасиі співаня і особистый вклад в орґанізацию хоральных концертів, Марцін Фейклович за пасию і заанґажуваня в розвиток локальной музичной культуры, а Марек Вавжыцкій за пропаґуваня локальной істориі. Пяте оцініня – нагороду Проліт за осягніня в обшыри інструменталистикы і композициі отримал Кацпер Маліш.

Мирослав Трохановскій

Нагороду признану Мирославови Трохановскому одобрала його мама, Штефанія Трохановска. Автор был оціненый за промоцию лемківской культуры і выняткове мастерство в писаню ікон.  В выголошеным до згромадженых слові, Ш. Трохановска подякувала за доцініня єй сына. Звернула увагу, што на ґорлицкій земли вшыткы сме спільнотом, де треба глядати того, што нас лучыт. Одкликала ся і до прекрасных років діяльности Репрезентацийного Ансамблю Пісні і Танця «Лемковина», якій вюл долгы рокы єй муж Маестро Ярослав Трохановскій, а при котрым орґанізацийні і артистично заанґажувана была ціла родина Трохановскых, в тым і лавреат нагороды. Діяльніст ансамблю так само была направлена на тото, жебы прославляти лемівску культуру і нести єй шыроко поза обшыр ґорлицкого повіту.

Мирослав Трохановскій вродил ся в 1977 р. на чужыні, в Ґлоґові, де на выгнаню перебывали його родиче – Ярослав Трохановскій, славный Маестро ансамблю Лемковина, і Штефанія Трохановска, выдатна лемківска поетеса і оддана орґанізацийным справам колективу. По повороті Трохановскых на Лемковину, дальшы рокы жытя провюл він в Білянці при Ґорлицях.

Лавреат дорастал в патріотичній атмосфері рідной хыжы. Певністю тоты хвилі мали пак влияня на його інтелектуальный, духовый і артистичный розвиток. Долгы рокы был членом ансамблю веденого його вітцьом. Задебютувал в ним на 9 років.

В 1998 р. завершыл Державный Ліцей Плястичных Штук ім. Кенара в Законапым. Дальше, в 2001 р. скінчыл Поліцейне Іконоґрафічне Студиюм в Більску Підляшскым – товды єдину таку школу в тій части Европы, яка выховувала професийональных іконописців. Благословліньом Святого Собору Єпископів Польской Автокефальной Православной Церкви отримал диплом даючый право на іконоґрафічну діяльніст. Мирослав Трохановскій, як свою дипломову працу, зробил проєкт і выконал розпис церкви Св. Тройці при Іконоґрафічным Студиюм в Більску Підляшскым.

В 2000 р. вєдно з Анном Баранович і Лідийом Трохановском основал Працовню Ікон «Мандиліон». Початково єй сідиба містила ся в Білянці. Працовня была прекурсором оновліня традициі іконописаня на Лемковині. Окрем творіня поєдных ікон на дошках, занимат ся тіж выконуваньом фресків, церковных хоругви, плащаниц і іконостасів (включні з конструкцийом). Чысленны іконы, якы з ней походят, находят ся в руках православных і католицкых єрархів, церковных спільнот і приватных осіб в Польщы і за границьом. Приміром роботы мастерні на Лемковині є хоц бы выконаня реконстрикциі іконостасу в одбудуваній церкви Покровы Пресятой Богородиі в Комачны ци розпис при повалі в церкви св. Миколая в Зындрановій. Трохановскій зробил так само розпис в храмі свв. Кірила і Методия в Гуменным і в церкви Рождества Пресвятой Богородиці в Нижній Полянці на Пряшівскій Руси. Покровительом працовні «Мандиліон» є священномученик Максим Ґорлицкій (Сандович).

Мирослав Трохановскій окрем іконописаня занимат ся тіж малюнком, рисунком і різбом. Цікавит го реалистичне і абстракцийне малярство. Його творчіст то головно навязуваня до істориі украіньскых козаків, як тіж русиньскых збійників. Творит карпатскы краєвиды, лемківскы церкви, але тіж оддає ся роботі над задумом про чловечу долю, людску красу і шыроко поняту еґзистенцию. Є лавреатом вельох оцінінь.

«Мосты Старосты»

Нагороды «Мосты Старосты» передаваны сут творцям культуры і активістам, жыючым на ґорлицкій земли, або і тым, што сут з ньом прямо звязаны. Спосеред лемківскых выріжненых спомянути мож м.ін. на Павла Стефановского, Ярослава Трохановского, Мирославу Хомяк, Юлию Дошну, Романа Корбича, Анну Дубец, о. Романа Дубеца, а вартат підкрислити, же влони лавреатом головной нагороды Міст Старосты остал знаный фольковый ансамбль Серенча.

Од 2011 рока Староство передає тіж специяльну нагороду – «Проліт Моста Старосты» (як з польского переведеме нагороду о назві Przęsło Mostu Starosty). Лавреатом того оцініня в 2019 р. было наше лемківскє радийо ЛЕМ.фм.

Ініциятором той нагороды в 2001 році был товдышній ґорлицкій староста – Анджей Вельц, а єй орґанізацию продолжали Вітольд Кохан, Мирослав Вендрихович, Кароль Ґурскій, а актуально – Мария Ґубала.