Лемківскы лісы головном темом засіданя меншыновой комісиі

В віторок, 20. липця/юлия, одбыло ся засіданя соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын, якого головном темом была справа одзыскуваня лемківскых лісів. Важне было, што свойом присутністю вказали сме, што лемківскы зелены лісы то не лем материяльна, але так само духова вартіст для выгнаного з рідной землі народу.

Окрем представників міністерияльных власти, Державных Лісів і посланців, присутны были і репрезентанты лемківскых інтересів. Двогодинне засіданя, на жаль, не довело до ниякых конструктивных розвязань, а само однесіня представників польскых власти, Державных Лісів і части посланців соймовой векшышны до нашых стремлінь і істориі вказало ся быти неґативне.

Головна тема, якій ніт кінця

Посліднє засіданя соймовой комісиі было головно посвячне справі одзыскуваня зрабуваных лемківскых лісів. В порядку нашло ся розсмотріня інформациі Міністра Справедливости на тему правной ситуациі польскых громадян лемківского походжыня, якы старают ся за зворот лісів перенятых через державу по выселінях в рамках акциі «Вісла». Дальшым пунктом было выслуханя інформациі Міністра Климату і Середовиска односно становиска Державных Лісів в веденых судовых поступуванях о зворот лісовых ділянок перенятых по выгнаню лемківской меншыны в 1947 р.

Про обі головны інформациі бесідували представникы ресортів. На жаль, Міністерство Справедливости своє писемне становиско придало лем на квадранс перед початком засіданя, што нияк не позволило заінтересуваным зрыхтувати ся мериторично до выслуханой інформациі і представити свою арґументацию.

Окрем представників власти, присутны были і репрезентанты лемківскых інтересів. В засіданю брал участ проф. Штефан Дудра, репрезентант лемківской меншыны в СКУтНіЕМ. Был так само ґорлицкій юриста, радця правный Павел Сокіл, котрый веде вельо справ выселеных Лемків і іх потомных, якы старают ся за зворот забраного нелеґально маєтку. Стоваришыня Лемків і Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях представлял Севериян Косовскій. Од імене ЛАПіТ «Кычера» з Ліґниці присутны были Юрий і Данько Стариньскы. Обєднаня Лемків репрезентували Штефан Клапик і Григорий Суханич.

Цілю стрічы было выпрацувати розвязаня, жебы Лемкы могли в пошануваню іх громадяньскых прав домагати ся зверніня зрабуваных лісовых ділянок.

Што нам горозит

По выслуханю міністерияльной інформациі, голос отримала присутна меншынова страна. Приведены были головны проблемы, з якыма стрічают ся польскы громадяне, котры старают ся в адміністрацийных, пак в цивільных поступуванях о зворот лемківскых маєтків.

Проблемом, з якым певністю уж тепер стрічат ся лемківска меншына, сут пропонуваны зміны Кодексу адміністрацийного поступуваня. На тоту хвилю не знатя, як буде выглядал схваленый новелизацийный закон, але найвекшым злочыном было бы, кєд бы были введены зміны, якы наказували бы касувати вшыткы поступуваня, што з моментом принятя змін Кодексу тырвали і ся не закінчыли.

Представникы лемківского інтересу бесідували і о тым, же не єст справедливе, кєд інчы польскы громядане отримали од польской державы можніст отримати одшкодуваня в виді специяльні схваленых устав. Приміром, якій являл ся на засіданю, был закон о тзв. забужаньскым маєтку, на основі котрого особы, якы залишыли маєткы за границьом Буга по ІІ світовій войні, могли пак старати ся в реґулюваный державом спосіб о вырівнаня вартости лишеных парцель і ґаздівок.

Дальше звернено увагу, што адміністрацийно-судовы поступуваня тырвают вельо років. За єден з примірів была подана справа єдной Лемкыні, яка своі стараня веде од 1996 р., значыт уж такой понад 25 років (а поступуваня в тій справі заініциювали єй дідове, пак вели го єй родиче, якы не дочекали завершыня справы).

Фактом є, што дотеперішнє становиско польской державы было в міру неутральне што до зголошуваных жадань. На жаль, од даякого часу видно неспокійны рухы зо страны урядуючой коаліциі і Державных Лісів, якы тепер активно старают ся діяти проти ставляным постулятам.

Борба о гідніст

Присутніст представників лемківской меншыны на засіданю засвідчыла о іщы єдній барз важній квестиі. О тым же в своім выступліню бесідувал Юрий Стариньскій, якій зазначыл, што в цілій тій баталиі не ходит лем о материяльне добро, якым сут лісовы ділянкы, але тіж о моральніст і символичне направліня кривд лемківскому народови.

«Лемкы были і сут громадянами польской державы. Од століть звязаны сут з територийом польской державы. […] Хотіл бы-м підкрислити, што для Лемків земля была чымси фундаментальным, подібні ліс. Была святістю. Лемкы тоты лісы садили, з поколіня на поколіня о них дбали, переказували дальшым ґенерациям. Десят разів Лемко, моі дідо, прадідо, задумали ся, нич вытяли дерево», выповідал з перенятьом ведучый ліґницкого ансамблю.

Дальше пояснял, што ліс был чымси веце для тых люди нич лем ареалом землі, а мал і духову вартіст. «Тота святіст то тіж обшыр вірувань, обычаів, обрядовости. І той святости Лемкы, в барз короткым часі в ’47 році, были позбавлены. […] Коротко бесідуючы, были позбалены права до власной достоменности, до власного єства, до власного бытя. Для Лемків ліс єст чымси більше як лем материяльным добром, за котре ся борют. Для Лемків ліс єст елементом іх достоменности, котрого были позбавлены. Выгнаны на західні землі, в новый простір, пласкій, піскуватый, без гір, потоків, лісів», продолжал.

Стариньскій зазначыл, што кєд лемківска меншына днес старат ся о зверніня ім лісів, то єст то борба за гідніст і достоменніст. «Барз прошу з того місця: не одмавляйте нам права, як громадянам Польской Республикы од соток років (мы не пришли гев не знатя одкаль, сме громадянами од все), […] і днес прагнеме лем заховати право до власной достоменности, ачий і далеко од гір. Хочеме лем, жебы нам признано моральне право до того, што было власністю нашых предків і што свідчыт о нашій етнічній, конфесийній і культуровій ідентичности».

За тоты слова пак подякувала ведуча комісийны обряды, посланкыня Лівиці, Ванда Новіцка. Ствердила, што є то правда, же в тій цілій справі ходит о штоси веце, же іде так само о моральніст.

Ниякых лісів не было

Посланкыня ґорлицкой землі, Барбара Бартусь, яка приналежыт до урядуючой Зъєднаной Правиці, вчас свочо выступліня выповіла неправдивы слова, якы лемківску громаду заболіли зо здвоєном силом.

Бартусь ствердила, што днес выселены Лемкы і іх потомны старают ся за зворот той части лісів, якых вчас выгнаня в 1947 р. нияк не было. Додала, што колиси были лем незалісены поля, паствиска, а лісы были подібно засаджуваны польском державом уж по выселіню Лемків. Значыт, што під конец 40. років ХХ ст. на Лемковині лісів не было, а днес стараючы ся о іх зворот, хотят ся лем збогатити коштом покривдженой державы. Подля ней, не мож бесідувати о понятю тзв. лемківскых лісів, бо вчас выселінь іх не было.

На тоты неправдивы стверджыня так само одповідали присутны представникы лемківского інтересу, якы доказували, што кєд проходила акция «Вісла», то каждый ґазда, якій был выселяный зо свого села, отримувал детальный спис свого маєтку, з поділом на ґаздівскє обыйстя, орне поле, лукы і лісовы ділянкы. Окрем того, в польскых архівах заховали ся описы поєдных лісовых парцелі, з якых выникат, якій то был ліс, як давно был засадженый і до кого в 1947 р. приналежал.

Урядова страна вела пак демаґоґічну дискусию, подаючы знаны уж арґументы, што шак Лемкы отримали еквівалент того, што было ім забране, на західніх, понімецкых землях повоєнной Польщы. На сали гырміло, што лемківска меншына «выкорыстує» діру в праві. Были то сиґналы односно пропонуваных змін Кодексу адміністрацийного поступуваня, якій мал бы довести до ремісиі веденых справ о зворот забраного нелеґально маєтку. Бесіда неприхыльных посланців переносила ся і на волыньскій проблем, кєд же хотіли они выказати по свому, якы были причыны акциі «Вісла» і чом нибы то Лемкы мусіли быти так само выселены.

Представникы Державных Лісів нарікали на тото, же не сут подібно трактуваны як рівноправна сторона в веденых поступуванях. Дальше додавали – за арґуменатицйом посланкыні Бартусь – што лем невелика част тых парцель, о якы сут днес зголошуваны жаданя, в 1947 р. была залісена. Представникы того уряду додавали, што більшіст лісів была засаджувана нима уж по выселінях.

Припомнийме, што Барбара Бартусь є авторком інтерпеляциі, яку подала до Міністра Справедливости – Ґенерального Прокуратора Збіґнєва Зьобро. Отримала на ню одповід од Державного Прокуратора, што основана была специяльна єдиниця прокураторів, якы мают дбати на тото, жебы не доходило часом до порушынь в веденых поступуванях о зворот лемківскых лісів. На звіданя, якого рода сут то порушыня, точной одповіди не было.

Не сме до кінця самы

Лемківскы стремліня попер явно опозицийный посол, Євгеній Чыквін, якій приналежыт до Громадяньской Коаліциі. В своім выступліню припоминал, што Лемкы то єдна з найвеце пошкодуваных наций.

Чыквін підкрислял, што лемківска меншына вчас комуністичного режіму была цілковито вынята спід права, кєд інчы меншыны в тым самым часі мали хоц-яку можніст тырвати і розвивати ся. Пояснил присутным, што Лемків просто мало нияк не быти, а аж по демократичных перемінах в Польщы соспільне і культурне жытя той меншыны годно было одраждати ся.

Дальше посол додал, што подля нього было бы то символичне направліня кривд, кєд бы держава звернула лісы іх первістным властителям.

За Чыквіном, польска держава тій ґрупі причынила велику кривду. В своім дальшым выступліню звідувал представників Державных Лісів, чом як раз в остатнім часі іх інституция стала ся барз активна в тым, жебы перешкаджати і робити неможливым зворот лісовых ділянок на Лемковині.

В подібным тоні попертя для лемківской меншыны выповідал ся другій з посланців-членів соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын, Рышард Ґалля, якій репрезентує в польскым парляменті німецку меншыну. Повідал він на своім примірі, што розуміє прикликуваный проблем, кєд його родина так само была позбавлена маєтку і за комуністичного періоду мусіла го назад выкупити за своі власны грошы.

Ци нас чути?

Липцьове засіданя в просторах польского сойму, в одчутю присутных представників меншыновой страны, не принесло ниякых хосенных результатів. Урядова страна не лем не хотіла за барз чути прикликуваных арґументів, але ани не дала ниякой ґаранциі, же лемківскій голос буде взятый до увагы хоц бы вчас процедуваня над пропонуваныма змінами Кодексу адміністрацийного поступуваня.

Актуально новелизацийный закон, якій дотыкат не лем лемківску меншыну, але тіж о вельо більшу жыдівску соспільніст, находит ся в працах в Сенаті. Знатя уж, што Сенат найпевнійше запропонує своі поправкы і устава верне до дальшых прац в Соймі. Товды тіж родит ся потреба, жебы при процедуваных змінах видно было лемківскій інтерес.

Присутніст меншыновой страны, репрезентантів інтересу вельох Лемків, то окрем юридичной і політичной диспуты, доказ на тото, што голос скривжденого народу іщы фурт ся выдобиват. Звіданя лем, ци буде він на тілько сильный, же годны го будут почути тоты, якы повинны хоцкі на хвилю поставити ся в місци тых, якым найціннійшый скарб был забраный незаконныма декретами, выдаваныма чыновниками комуністичных власти. Одповідже сой, ци днешня декомунізация то лем порожні слова?

Награня з засіданя найдете за тым мотузком.

фот. прінтскрін за відео: sejm.gov.pl