Дві історії

28-го юна 1996-го року Україна прияла свою конштітуцію. Держава основным документом потвердила унітарне упорядкованя, з єдным вынятком.

Выняток дістав Крим. Крим, єднако як і Закарпатьска область Україны, голосовав у референдумі із 1991-го року за автономію в рамках новой україньской державы. Тот свою автономію дістав, потвердила то і конштітуція.

Закрпатьска область Україны, котра так само дістала ся як подарунок на україньскый стіл без свойой волі, і котрой ясна векшына жытелів заголосовала за авотномію, мусила ся успокоїти з тым, же голос народа в референдумі платить на Україні лем втогды, кедь то властям пасує.

Теперь, 25 років по приятю конштітуції, котра потвердила унітарну сістему і закінчіла вшыкты надії тых, котры снили о демократічнім федератівнім упорядкованю, можеме видіти дві різны історії, котры вказують, як далеко є Києву до Брусела.

Хоць людям, котры голосовали у 1991-ім році в референдумі за автономный статус про Закарпатьску область Україны, не была выповнена їх воля, якраз тота область, історічно русиньска земля, на котрій жыють і далшы народности, явить ся найпокійнішов, і реалны проблемы тота область ниґда не запричінила.

Хоць є то так, якраз Русины суть стабілно, формов, котра уж припоминать фолклор, называны сепаратістами. Русинофобы люблять пошырьовати лож о русиньскім сепаратізмі і кликати СБУ, жебы рішыла огрожіня державы з боку Русинів. Кебы дана безпека такы доказы мала, рішыла бы. Лемже такы доказы мати не може, бо русиньскый сепаратізм є лем выдумка на ганобліня Русинів, а не реална справа.

Бісіды о русиньскім сепаратізмі служать лем на єдно. Робити напругы меджі жытелями і будовати ненависть до Русинів.

В тых самых днях, коли собі Україна припоминать 25 років конштітуції, Іспанія жыє іншов історійов. Іспаньска влада  уділила девятьом сепаратістам милость. Были то люди, котры были одсудежены за сепаратізм в році 2019. Люди, котры орґанізовали незаконный референдум о незалежности Каталанії з 2017-го року.

Русиньскый сепаратізм є лем выдумка на ганобліня Русинів, а не реална справа.

Сепаратістічны лідры дістали за тот референдум арешты од девятьох аж до дванадцять років. Іспаньска правіцьова опозіція, але і веце лівіцьовых політічных партій не были згодны з рішіньом влады. Но правдов є, же меншынова влада потребує підпору каталаньскых депутатів. Мож бісідовати о часточнім калкулі. Але є то лем калкул?

Ніт. Покля централній владі залежыть на тім, жебы Іспанія не ділила ся, пак їй мусить залежати і на тім, жебы не были напругы меджі жытелями, головно конфліктны напругы з Каталаньцями, котры своїх лідрів підтримують.

Досягне то держава так, же буде тримати в арешті тых, котры зробили незаконный референдум і правом о них мож бісідовати як о сепаратістах, або так, же вкаже „милость“ тому політічному напряму і буде мати намагу ся даяк доїднати о „нерозділіню“?

І так можеме видіти дві історії Европы кінця 20-го і зачатку 21-го столітя. Там, де власти самы орґанізовали референдум, де векшына людей голосовала за автономію, котру пак власти ниґда не выповнили, є єден народ, жыючій на своїй землі, обвиньованый зо сепаратізма, хоць його релевантны орґанізації ся ку ничому такому не голосили. І властям пасує робити такы напругы і ненависть.

Там, де мож реално бісідовати о сепаратізмі (і кедь тот термін не може быти сприниманый лем неґатівно, бо без „сепаратізма“ бы не існовали днешні державы), влада хоче успокоїти сітуацію, успокоїти односины меджі жытелями і глядати ку собі путь.

Якраз тоты дві історії зо сучасной Европы вказують, як далеко є Києву до Брусела, што до европскых цінностей, прав меншын і гражданьскых прав. А сполігати ся на то, же драга буде коротша на узкоколяйній желізніці, є хыба.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.com.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА