В четвер, 24. червця/юнія 2021 р., Сойм Польской Республикы схвалил зміны в Кодексі адміністрацийного поступуваня, котры впроваджают границю часу, по котрій не буде мож старати ся о зрушыня старых адміністрацийных рішынь, якы были выдаваны з грубым порушыньом права.
Пропонуваны зміны вдаряют в ріжны ґрупы заінтересуваных, в тым лемківску меншыну. Приняты пропозициі змін дотыкают предовшыткым тых, якы на основі законів выдаваных через польскы комуністичны власти были позбавлены своіх маєтків, ци односно котрых были выдаваны незаконны декреты.
В тій ґрупі осіб очывидно сут Лемкы, якы доднес лем в невеликій мірі выступили хоц бы з внесками о анулюваня декретів о зрабуваня комуністичныма властями лемківскых лісів.
Актуально справа можливости одзыскуваня лемківскых лісів є веце зложена. Но, на приняты зміны польского Сойму остро зареаґували уж власти Ізраіля, якого громадяне надале старают ся одзыскати довоєнны жыдівскы маєткы.
Часовы ограничыня
Посланці переголосували головно дві недоречны поправкы в адміністрацийным поступуваню. Перша з них впроваджат часовы ограничыня, по перекрочыню котрых не буде мож ся уж старати о зрушыня незаконного рішыня.
Границьом том має быти 10 років. По 10 роках од выданя рішыня з грубым порушыньом права не буде мож уж вносити о стведжыня того нарушыня і домагати ся його скасуваня.
Дальше в принятій новелизациі стоіт, што кєд од дня доручыня або оголошыня рішыня минуло 30 років, то нияк не буде мож заініциювати поступуваня в справі неважности. То розвязаня незрозуміле і міцно радикальне.
Обі пропонуваны зміны значучо ограничают права покривжденых через комуністичны власти (а і демократичны власти по 1989 р.) осіб, кєд в даній ситуациі могло дійти до выданя рішыня з грубым порушыньом права. Покля што мож іщы ініциювати поступуваня о стверджыня неважности даного рішыня незалежно од часовой границі.
Што зо справами о лемківскы лісы?
Приняты розвязаня ідут іщы дальше і в значучый спосіб можут нарушати обовязуючый в Польщы і Евросоюзі правный порядок.
Сойм переголосувал і другу поправку, котра бесідує о тым, же вшыткы поступуваня дотуляючы ся стверджыня неважности даного адміністрацийного рішыня, якы актуально тырвают і ся не зaкінчыли, а односят ся до рішынь выдаваных більше як приняте 10 і 30 років дозаду, мали бы быти підданы ремісиі і закінчены без дальшого бігу.
То розвязаня, котре в драстичный спосіб трактує тырваючы справы о зворот лемківскых лісів, котрых єст актульно напевно што найменьше понад тисяч.
Принята новелизация означала бы, же вшыткы справы, котры выселены в акциі «Вісла» і іх потомны зачали перед принятьом новелизациі, а якы не закінчыли ся до входу новых розвязань до правного порядку, мали бы быти підданы ремісиі і нияк некінчены. В наслідстві того не было бы можливости старати ся о одзысканя маітельскых прав до лісовых ділянок ци жадати прав одшкодуваня од польской державы.
Того рода розвязаня єст явні неконституцийне, кєд же право не може діяти дозаду (lex retro non agit).
Окрем того порушат оно обовязуючый в демоктаричній Польщы правный порядок і европейскє право. Кєд справы, якы актуально надале ся не закінчыли, будут касуваны, певно неєдна зо справ скінчыт ся заскаржыньом того рода розвязань до европейскых судів.
Реакция Ізраіля
За том новелизацийом голосувало 309 посланців, никотрый з них не был проти, а 120 стримало ся од голосу.
227 посланців з Права і Справедливости (Prawo i Sprawiedliwość) было за, 5 не голосувало. Єден посланец з Гражданьской Коаліциі (Koalicja Obywatelska) был за, 114 стримало ся од голосу, а 12 нияк не забрало голосу. За новелизацийом было тіж 41 посланців Лівиці (Lewica), 2 ся стримало, а 4 не голосувало. В клюбі Польской Коаліциі (Koalicja Polska) за было 20 посланців, 4 не голосувало.
Зас 5 посланців Конфедерациі (Konferedacja) было за новельом, 2 ся стримало, 4 не голосувало. Вшыткых 6 посланців клюбу Польща 2050 (Polska 2050) было за. З клюбу Кукіз’15 (Kukiz’15) 3 было за, єден не голосувал.
Означат тото, же більшіст польской політичной клясы выбрала явный спір з властями Ізраіля (і інчыма ґрупами), якы одраз міцно зареаґували проти принятым розвязаням.
Припомнийме, же потомны Жыдів, якы в наслідстві ІІ світовой войны стратили своi маєткы, находячы ся на обшыри днешньой Польщы, доднес ведут чысленны поступуваня і што кус выступуют з новыма, якы позваляют ім ствердити неважніст повоєнных декретів і одзыскувати забраны маєткы.
Окрем ізраільскых політиків і дипломациі, опозицию проти польскым розвязаням выголосили высокы урядникы Зъєднаных Штатів Америкы, якы так само стоят на становиску, што приняты зміны зліквідуют можливіст старати ся жыдівскым жертвам Голокавсту і іх потомным за іх маітельскы права.
Што дале?
Сама новелизация выникат гейбы з конечности достосуваня права до выроку Конституцийного Трибуналу сперед шестьох років.
Товды Трибунал выповіл ся, што перепис Кодексу адміністрацийного поступуваня дозваляючый ствердити неважніст рішыня з грубым порушыньом права аж парудесят років по тым рішыню єст неконституцийный. Не было єднак нияк бесіды в тым выроку што до справ, якы сут актуально в бігу і ся не закінчыли.
Тепер над новелизацийом буде голосувал Сенат. Декотры з сенаторів Гражданьской Коаліциі заповіли, же Сенат не прийме новелизациі в такым виді, як запропонувал тото Сойм. Майме надію, же гору возме розсудок і пошануваня европейского права.