Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 21. червця/юнія 2021 р.
Прошло чергове Загальне Зобраня членів Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях
В суботу, 19. червця/юнія, проходило Загальне Зобраня членів Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях. То каждорічна стріча членів общества, якы сумуют діяльніст за минулый рік, крислят пляны на будуче і выберают новы власти. Присутны дали довір уступлюючым властям, выбераючы шефовом на дальшу каденцию Наталию Малецку-Новак. Она же представила текучы реализуваны проєкты і одкрыла дискусию о актуальній діяльности і плянах на будуче. Про дальшы пункты Зобраня пишеме в статі на нашым портали. Єдном з важных ініциятив, якы ся явили вчас засіданя, было рішыня назвати будинок Руской Бурсы іменом Богдана Ґамбаля, єдного з найвызначнійшых в найновшій істориі Руской Бурсы членів, ініциятора рекативациі і долгорічного предсідателя общества, якій одышол влони до Вічности. Офіцияльне наданя одбуде ся при нагоді святкуваня 30-літя реактивациі Стоваришыня Руска Бурса, о чым іщы поінформуєме.
Візита словацкого премєра в резиденциі Грекокатолицкого Архієпископского Уряду
Словацкій премєр Едуар Геґер был в пятницю, 18. червця/юнія, на робочій візиті в Пряшові. Премєр виділ зреконструувану Яркову улицю, на котрій окрем інчого є і Велика Сцена Театру Александра Духновича. Словацкій премєр был принятый і в резиденциі Грекокатолицкого Архієпископского Уряду архієпископом митрополитом Йоаном Бабяком. Інформувал о тым Інформацийный Центр Пряшівской Архієпархіі. Як подал Михал Павлишынович, секретар архієпархіі, Геґер з увагом выслухал лекцию о істориі грекокатоликів на Словациі і оддал чест блаженному єпископови мученикови Павлови Петрови Ґойдичови, оціненому званьом Яд Вашем – Справедливый медже Народами, і блаженному єпископови мученикови Васильови Гопкови. Премєр пак мал з архієпископом бесіду на актуальны общественны темы.
По лемківскы в польскым туристичным маґазині
Одтепер по лемківскы буде мож чытати і в польскым часописі. Креницкій туристичный маґазин «Одкрый Сандецкій Бескід» єст направленый на польскоязычных туристів, зато веденый єст близко в цілости по польскы. Вынятком єст статя Якуба Зиґмунта – спілпрацівника Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях і редактора радия ЛЕМ.фм, яка ся явила в найновшым онляйновым номері часопису пн. «Горы полны сонця». О двох креницкых церквах прочытаме і по польскы, і по лемківскы. Як заявлят автор статі, плянуваны сут уж дальшы лемківскы публикациі в наступных номерах маґазину. Єст то першый того рода успіх в нелемківскых медиях. За словами шефредактора часопису Конрада Роґозіньского, маґазин має быти найліпшом в реґіоні промоцийом туристичных атракций і услуг оферуваных на Сандеччыні. Більше про маґазин найдете в статі на нашым портали.
CarpathiaEtnoDesign – конкурс на взір інспіруваный карпатском культуром
Стоваришыня Карпатскій Еврореґіон Польща просит до участи в конкурсі CarpathiaEtnoDesign. Конкурсовом задачом єст запроєктувати ориґінальный взір навязуючый до взірничых традиций польско-словацкого погранича і жытелів давных Карпат. Орґанізаторы рекомендуют призріти ся творчости Лемків, Бойків, Погірян, Долинян, населіня Шариша, Земплина і Замаґуря та запроєктувти взір інспіруваный єдном або парома з тых культур. Працы мож слати до 10. липця/юлия тр. Будут они оцінены конкурсовом комісийом зложеном м.ін. з експертів етноґрафіі і дізайну. Лавреаты запрезентуют своі творы на фіналовій ґали, а найліпшый взір буде схоснуваный до створіня «карпатскых шкатулок». Єдном з ціли конкурсу єст хоронити перед забытьом богату культурову дідовизну польско-словацкого погранича.