Школіня МВСіА про повселюдне списуваня. Де материялы по лемківскы?

В понедільок, 26. квітня/апріля тр., в онляйновым просторі проходило школіня тыкаюче Нацийонального Повселюдного Списуваня Жытелів і Мешкань 2021 орґанізуване Міністерством Внутрішніх Справ і Адміністрациі при участи представників Головного Статистичного Уряду.

Была то стріча головні для Полномічных Воєводів дс. нацийональных і етнічных меншын. Орґанізатор, Департамент Віроісповідань та Нацийональных і Етнічных Меншын МВСіА, до участи в школіню запросил тіж представників меншын, м.ін. членів Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын (СКУтНіЕМ) – др. Григория Куприяновича та Бернарда Ґайду. Запрошыня отримало і Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях, котре репрезентувала Наталія Малецка-Новак.

Третій раз звіданя про нацийональніст, язык, віроісповіданя

Ціліст вюл Директор Департаменту Анджей Сосновскій, якій отворил засіданя і во вступі розповіл про важніст даных зо списуваня. Тему розвинула дале др Малґожата Мілевска, Радчыня Міністра МВСіА. В презентациі др Мілевска помістила шор причын, для котрых важны сут даны зо списуваня в контексті меншын, м.ін. повіла, што даны дают образ меншын, котрый мож порівнати з ситуацийом цілой популяциі, даны позваляют ствердити, ци выступуют дакы змінны, котры вказуют на ріжниці даной меншыны од загалу. Радчыня Мілевска зазначыла, што списовы даны позваляют окрислити динаміку ситуациі меншын – іх самосвідоміст, готовіст до ідентифікациі, чысло хоснувателів меншыновых языків ітп., а тіж тото, як ефективны сут урядовы проґрамы інтеґрациі. Звернула увагу на розріжняня понятя інтеґрациі од асиміляциі, підкрисляючы, што цілю польского уряду взглядом меншын єст лем першый выміненый процес.

В дальшій части стрічы голос забрали представникы Головного Статистичного Уряду. Ґжеґож Ґудашевскій зреферувал процес формуваня ся звідань про нацийональніст і язык. Подал, што в повоєнній істориі є то уж третій раз, коли серед списовых звідань появляют ся тоты звязаны з достоменністю, і што над іх формом працували робітникы уряду, статистичного уряду і представникы меншын. Вказал на розріжняня понятя нацийональности од громадянства.

Заступця ведучого СКУтНіЕМ др Григорий Куприянович, представник украіньской меншыны, котрый дале забрал голос, подякувал за можніст стрітити ся і зреферувал тему важности результатів списуваня з перспективы меншын. Повіл, што ефект списуваня має практичне і символичне значыня. Практичне – бо од результатів залежыт можливіст хоснуваня прав здефініюваных в законі про нацийональны і етнічны меншыны та про реґіональный язык, залежна од реченых даных є пак дальша меншынова політика державы і статус меншын. Кєд іде о символичне значыня – громадяне подают персональны даны, такы як нацийональніст, віроісповіданя, а іх укрываня може нести дальшы консеквенциі.

Част выступліня посвятил зреферуваню причын, котры влияют на вірогідніст списуваня, повіл о тым, чого ся боят меншыны – зазначыл конечніст заґарантуваня державом анонімізациі даных. Куприянович звернул увагу, што трафлят ся, же не все правильні розумлена є нацийонально-етнічна проблематика Статистичным Урядом, як примір подал хоснуваня в материялах про спис слова Поляк в контексті громадянина Польщы.

Заступця ведучого СКУтНіЕМ так само звернул увагу на недостаточну промоцию повселюдного списуваня загальні серед жытелів польской державы, не лем серед меншыновых середовиск. Додал, што меншыны самы ведут промоцийны діяня і што сут міцно в тото заанґажуваны.

Што дале з материялами по лемківскы?

Продолжаючы тему промоциі акциі списуваня, др Куприянович підкрислил потребу істнуваня промоцийных материялів в языках меншын. Не з огляду на брак розумліня польского языка через меншыны, але на символику, яку такы материялы несут – держава звертат ся до своіх громадян в іх материньскым языку. Тему промоциі піднял тіж Бернард Ґайда, представник німецкой меншыны.

Другій з членів СКУтНіЕМ повіл, што даны зо списуваня оддзеркаляют ефективніст меншынвой політикы державы, зато в інтересі самой державы повинно быти, жебы чысла не вказували заникового тренду в актуальній ситуациі меншын. Звернул тіж увагу, што слаба рекляма акциі списуваня видочна є тіж серед цілого соспільства.

До той темы однесла ся пресова представничка Головного Статистичного Уряду Каролина Банашек. Признала, што аж тепер працуют над промоцийныма материялами, особливі тыма, котры присвячены сут меншынам.

Припомнийме, што Нацийональне Повселюдне Списуваня Жытелів і Мешкань 2021 зачало ся близко перед місяцьом і не попереджало го практичні ниякє промоцийне діяня зо страны ГСУ. То меншыны, в видочным примірі лемківской, взяли на себе інформуваня свойой соспільности о конечности списувати ся.

На зламі марця і квітня/апріля на офіцийным сайті Нацийонального Повселюдного Списуваня Жытелів і Мешкань 2021 появило ся пару промоцийных материялів (банер, плякат, летучка). Банер был тлумаченый на три додатковы языкы, в тым лемківскій. По стрічах представників меншыновых орґанізаций з представниками воєводів дс. меншын, в часі котрых меншыны зголошували потребу мати промоцийны материялы в языках меншын, зачали орґанізувати тлумачыня на языкы меншын. На тот момент єст шіст тлумачынь, але версия по лемківскы была знята.

Як подала пресова представничка Банашек, аж товды уряд зачал выпрацовувати процедуру тлумачыня реченых материялів з окрисліньом, на якы языкы мают быти переложены. Рішыли, што тлумачыня будут зроблены на языкы вшыткых меншын выміненых в законі про нацийональны і етнічны меншыны та про реґіональный язык. Додатково языковыма експертами в справі правильности тлумачыня будут члены СКУтНіЕМ за дану меншыну. В примірі лемківской материялы акцептувати будут др Штефан Дудра і др Мирослава Копыстяньска. На ранті вартат додати, што в кореспонденциі зо свойом меншыном члены Комісиі, др Дудра і др Копыстяньска, хоснуют польскій язык. Формуляр списуваня был тлумаченый на анґлицкій, росийскій і украіньскій языкы лем з огляду на великє чысло міґрантів в Польщы хоснуючых тоты языкы. Уряд не передвидує тлумачыня формуляря на дальшы языкы.

Лемківска меншына іщы на зламі років 2020 і 2021 зачала вести промоцийну передсписову кампанію в інтернеті (акциі СмеЛемкы та ЯЛемко), на антені радия ЛЕМ.фм, а тепер переносит ю тіж до позаінтернетового простору, выдаючы промоцийны материялы во спілпрацы з партнерами, якы діют для підтримуваня і промоциі лемківской достоменности, языка і культуры, нп. Выділом «Artes Liberales» Варшавского Університету, Центром Заанґажуваных Досліджынь над Культуровым Спадкобраньом.