Вмер Павел Стефановскій (1932-2021), заслуженый лемківскій діяч

Як поінформувала нашу редакцию родина, минулой ночы на 90. році жытя вмер Павел Стефановскій, заслуженый діяч лемківской культуры, писменник, журналиста, етноґраф, політик і громадскій діяч. Орґанізатор політичной партиі Русиньскій Демократичный Круг Лемків «Господар».

Павел Стефновскій вродил ся 3. марця 1932 р. в Білянці при Ґорлицях. В 1947 р. в рамках акциі «Вісла» довєдна з родином был вывезеный з рідной землі і оселеный на Нижнім Шлеску. Там скінчыл професийну механічну школу, пак зачал студиі на Механічным Выділі Варшавской Політехнікы. Скоро перестал студиювати і пішол робити в просторі культуры (піднял працу в Выділі Культуры і Штукы в Олаві), неодолга єднак был покликаный до войска. Товды же скінчыл высшу офіцерску школу.

В 1956 р., вчас помягчыня комуністичного режіму, заанґажувал ся в соспільну діяльніст. В тым часі намагал ся основати соспільну орґанізацию, яка бы репрезентувала інтересы Русинів в Польщы. Был прусутный в зеленогірскым середовиску лемківскых патріотів. Коли власти рішыли, што єдиным місцьом, де Лемкы мали бы вести активніст, єст выключні украіньска монополистична орґанізация (УСКТ), так спілорґанізувал при ній так звану лемківску секцию. Был в тій секциі єдным з найактивнійшых лемківскых діячів. З огляду на голошены постуляты і закликы вертаня Лемків з выгнаня на рідны землі та потребу регабілітуваня і рекомпенсуваня за безправні одобраный маєток, был засудженый як «сепаратиста», крайный діяч і ограничаный в своій діяльности. Власти УСКТ розпустили «лемківску секцию» ґрупуючу Лемків.

В 1959 р. Стефановскій вернул на Лемковину, до свойой рідной Білянкы. В 1963 р. был єдным з ініцияторів будовы устяньского памятника в чест партизантам з Лемковины і «добровольцям» до Червеной Арміі. Як фаховый інструктор культуры орґанізувал два фестівалі лемківской культуры. Обі подіі были нагодом до першой по выселіню лемківской маніфестациі ґруповой достоменности на рідных землях. П. Стефановскій орґанізувал співочы і театральны ансамблі. Был інструктором танця в Репрезентацийным Ансамбли Лемків в Польщы «Лемковина» та долголітнім конферансиєром ансамблю. В 1983 р. коли задуманы остали пленеровы варшаты ансамблю Лемковина – «Лемківска Ватра», влучыл ся в іх активну орґанізацию.

На основі згромадженых артефактів і архівальных документів основал приватный лемківскій музей, пак названый Музейом Лемківского Ремесла ім. Штефана Чергоняка в Білянці. Любувал ся в етноґрафіі, але мал тіж ґу тому професийне зрыхтуваня. В 1969 р. скінчыл на Вроцлавскым Університеті етноґрафію. Был фаховым дослідником і реєестратором культурного жытя Лемків. Зобрал великє чысло старых лемківскых кроів, котрых част пак передал до Музею Лемківской Культуры в Зындранові. Єст автором вельох фотоґрафій і неоціненых фільмів, такых як з похорону Никыфора Дровняка.

Павел Стефановскій знал робити політику і николи не боял ся підминати діянь о політичным характері. В Зеленій Горі сотворил Тымчасовый Комітет Русинів-Лемків. Під конец 80. років ХХ ст. покликал Громадяньскій Круг Лемків в Польщы «Господар», котрый в 1991 р. замінил в політичну партию Русиньскій Демократичный Круг Лемків «Господар». Безперерывно, зачынаючы од 50. років, старал ся о політичне засуджыня акциі «Вісла» і направліня маєткового пошкоджыня взглядом Лемків. Писал соткы петиций, оскаржынь, звернінь декляраций до польскых власти.

Єден з найвызначнійшых сучасных лемківскых писменників і поетів. Зачал публикувати в пятдесятых роках, найперше в украіньскым тыжденнику «Наше слово», де найвеце його текстів явило ся на «Лемківскій Сторінці». Часто хоснувал псевдонімы, хоц бы такій як Павел Компір. В 1960 р. в печатни Лемко-Союза выдал драму Любов неволю ламе. Од вісемдесятых років публикувал авторскы збіркы поезий: Ікона. Лемківскій край (1985 р.), Лемківска ікона — Łemkowski pejzaż (1985), Лем (1991), Лемківскій край (1993), Лемківскій біль (2002). В 2019 р. была выдана авторска збірка пісен, на котрій сам выспівал своі творы.

Лавреат вельох нагорід, м.ін. нагороды малопольского воєвідства ім. Р. Райфуса ци оцініня «Стоваришыня Лемків» – нагороды ім. Никыфора (Епифана Дровняка).

По реактивациі Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях покійный был за приверніньом йому маітельскых прав до бурсы і дал ясну і принципіяльну підпору ведучым привернути єй первістну функцию. Од 1995 р. в поміщыню, з котрого днес высылат радийо ЛЕМ.фм, Павел Стефановскій мал канцелярию свого соспільного руху «Господар», а попри тым вюл лемківску музеальну ізбу.

Заран, 1. квітня/апріля 2021 р., зачынат ся Нацйонональный Повселюдный Спис. Бл. п. Павел Стефановскій был єдным з героів списовой капманіі, заохочаючы в радию до декляруваня лемківской нацийональности. Такой перед парома днями явила ся промоцийна ґрафіка, на котрій сопоставленый был з інчым великым лемківскым політиком – др Ярославом Качмарчыком.

Павел Стефановскій вмер минулой ночы. Вічная Памят!