Сумар дня на 17. марця 2021 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 17. марця 2021 р.

Реформа Фонду на Підпору Культуры Нацийональных Меншын

1. липця/юлия 2017 рока выникнул на Словациі Фонд на Підпору Культуры Нацийональных Меншын, якій першыраз давал дотациі на 2018 рік. Фонд основала товды владна партия Most-Híd в ґабінеті премєра Роберта Фіца. Тепер, по нецілых штырьох роках, ресорт культуры, під котрый приналежыт меншыновый фонд, хоче його зміны. Політикы Most-Híd по схваліню закону обіцяли окрем векшой партиципациі і автономіі меншын при рішаню о фінансуваню свойой культуры і стабілизацию. Днес ситуация выглядат інакше. Коли в квітни/апріли 2020 рока новый властный ґабінет Ігоря Матовича представил своє Проґрамове Выголошыня Влады, выглядало то так, же меншыновый фонд мал дале служыти як основный інструмент фінансовой підпоры недержавной культуры меншын. Але уж о пару днів міністерка культуры Наталия Міланова бесідувала, же видит можніст «реформы» того фонду. 8. марця тр. міністерка опубликувала на своім фейсбуковым профіли документ пн. «Реформы про утримательный розвиток культуры і креативного промыслу». В документі чытаме, же «буде треба управити леґіслятиву, котром ся трансформує теперішній Фонд на Підпору Культуры Нацийональных Меншын на шырше конципуваный фонд на підпору культуры меншыновых ґруп». Реформу одраз скритикувал Конрад Ріґо, бывшый секретар Міністерства Культуры з партиі Мost-Híd – подля него пляны тыкают інтересных, але і небезпечных ідей. В справі реформы выповіл ся і полномічный влады про нацийональны меншыны Ласло Буковскій, якій повіл, што тема єст про него нова і будут ся ньом занимати на засіданю Выбору про Нацийональны Меншыны кінцьом марця.

Біциґльом через погранича

Стоваришыня Карпатскій Еврореґіон Польща поінформувало, што в минулый понедільок, 15. марця, підписали в Маґурскым Нацийональным Парку догваріня на реализацию проєкту «Біциґльом через погранича – природа, культура і істория на двох колесах» в Проґрамі Інтерреґ V-A Польща-Словация 2014-2020. В рамках проєкту буде ознакуваный біциґльовый шляк в Незнайовій, якій лучыт два інчы пути: «Винный біциґльовый шляк» (од озера Рожновского до Конечной) і «На стыку культур» (од Ясла до Бардийова). Знакуваня пройде на долгости 2,4 км, выконаны будут і обєкты малой архітектуры, приязны для неполносправных осіб, такы як колибы з місцьом на ватру, лавкы, стоякы на біциґлі. Заплянувано тіж монтаж інформацийных і памятковых таблиц. Проєкт дополнит орґанізация біциґльового райду. Спілреализатором проєкту єст Нижня Полянка на Пряшівщыні.

Волкы в Шымбарку

В Шымбарку заатакували волкы. Іх офірами были три псы. Для порталю Halo Gorlice бесідувал на тоту тему Надлісничый Надлісництва Лося Бартломєй Солтыс, подля него вказаня ся волків в тій околици не єст ничым нетиповым. На обшыри, яку обнимат Надлісництво Лося, од Ізб по Конечну жыє актуально ок. 20-30 волків. В реґіоні Маґуры, Реґєтова ци Ізб обсервувано ґрупы максимально 7-8 тых звірят. Волкы часто выберают заполювати на домашню худобу або псы, котры єст ім лекше зімати як лісову звірину. Надлісничый заапелювал не демонізувати волків, кєд же не сут небезпечны для люди. Волкы з натуры боят ся чловека і старают ся уникати інтеракциі з ним. Єдночасно вартат задбати о одповіднє забезпечыня домашніх звірят, особливо псів. Каждый атак волків треба зголошувати, понеже за евентуальны страты ґазды мают право до компенсациі.

Віртуальны Гушлі

Мож уж голосувати в плебісциті на фолькову платню 2020 рока «Віртуальны Гушлі». На інтернетовым сайті плебісциту мож оддати голос на найліпшу платню і окладинку, мож тіж признати выріжніня. Додатково, голосуючы можут взяти участ в лотериі з нагородами. На списку альбомів беручых участ в конкурсі нашли ся і платні лемківскых выконавців. Єдном з них єст платня пн. «Гуляти» выдана Руском Бурсом в Ґорлицях. Єст она інспірувана традицийныма лемківскыма піснями і екектронічном танцювальном музиком. При проєкті працували Сузанна Яра, Сестры Бочнєвич і t dot est. На найліпшу фолькову платню 2020 рока мож голосувати до 30. квітня/апріля.