Перед сто роками „зачав одходити“ Жатковіч

Кебы сьме мали спомянути лем єдного чоловіка, котрый найвеце заслужыв ся о то, жебы Русины з їх теріторіями приєднали ся до складу Чехословакії, пак бы то бізовно быв Ґриґорій Жатковіч.

Бывшый правник General Motors, родак із Підкарпатя, поставив ся до веджіня Америцькой народной рады Угро-Русинів, і о чехословацькім напрямі доказав пересвідчіти так америцьку русиньску діаспору, як і домашні народны рады, котры были у вопросі будучности поглядово розділены, і котры наконець подарило ся соєдинити до єдного політічного блоку.

Навеце то быв якраз Жатковіч, котрый за русиньску чехословацьку будучность лобовав так в Америці на найважнішых в тім часі подіях, як і на мірных переговорах у Франції.

Жатковіч став, дало бы ся повісти смотрячі на його заслугы, лоґічно першым ґубернатором Підкарпатьской Руси. Но ґубернаторованя тырвало лем короткый час. Точно перед сто роками зачав Ґриґорій Жатковіч „одходити“.

Призначіня за ґубернатора

29-го фебруара 1920-го року была прията Конштітуція Чехословацькой републікы, котра зачала юрідічно діяти о дакілько днів пізніше, 6-го марца.

Хоць автономія Підкарпатя была записана в конштітуції, была і предметом мірного договору з 1919-го року, і выменованя ґубернатора быв лоґічный крок, реаліта была інша.

Підкарпатьска Русь дістала посаду ґубернатора. За першого быв выменованый Ґриґорій Жатковіч. Стало ся так 5-го мая 1920-го року. Но реалны власти были і по выменованю Жатковіча за ґубернатора в руках чеського урядника, віцеґубернатора Петра Еренфелда. Віцеґубернатор быв прямым надрядженым вшыткым цівілным державным урядам, быв посередником про контакты меджі чехословацьков владов і урядами Підкарпатьской Руси, і співпідписовав вшыткы ґубернаторовы акты.

Віцеґубернатор мав і окремы рішучі власти, міг ся в будьякім припаді докликати на владу. Было лем вопросом часу, коли меджі ґубернатором Жатковічом і віцеґубернатором Еренфелдом дійде ку нерішытельным конфліктам, што ся наконець і стало. Навеце, жадна автономія Підкарпатьской Руси, на котру ся Жатковіч надіяв, не приходила.

Абдікація „на капітолы“

Ґриґорій Жатковіч в марці 1921-го року, по десятьох місяцях од наступу до свойой функції, вырішыв абдіковати. Но цілый процес ся тігав дакус довше, кедьже Прага демісію ґубернатора не хотіла прияти.

Быто то 16-го марца, кедь Жатковіч подав демісію. В писмі пояснив пезідентови Масарікови, якы были причіны того кроку. Демісія представльовала форму протесту проти поступованя пражской влады на Підкарпатьскій Руси як у вопросі автономії, так і в одношіню ку позіції ґубернатора, котрый быв „ґубернатором лем своїм званьом“.

Ку демісії дав Жатковіч публічне выголошіня, же головнов причінов того кроку є намага схосновати будьяке средство, котре бы помогло тому, жебы автономія была зреалізована на Підкарпатю штонайскоріше.

Назначів так само, же бы міг розбігнути і загранічну аґітацію, докінця погрозив, же в припаді неприятя свойой демісії, опублікує документы, котры компромітують чехословацьку владу і іншых представителів Чехословакії.

Жатковічова демісія в тім часі не была владов прията. Навеце, до кінця марца о тім влада ани нияк не інформовала.

Зачатком апріля ся часть чеськой пресы поставила за Ґриґорія Жатковіча. Пражска ґазета Tribuna 5-го апріля вышла з оборонов ґубернаторовой позіції і його демісію означіла за штаницькый крок. 10-го апріля Жатковіч знова жадав о приятя демісії. О тім кроку інформовав як презідента републікы, так і новинарів. Аж втогды зачала влада їднати з ґубернатором, но тоты їднаня не вели до ничого. Хоць Прага хотіла, жебы Жатковіч зістав на своїй посаді, не хотіла прияти ани єдну з його пожадавок.

Кедьже їднаня скінчіли без будьякого компромісного резултату, презідент Томаш Ґарік Масарік наконець 16-го апріля резіґнацію першого ґубернатора Підкарпатьской Руси прияв.

І кедь ся могло видіти, же є то рішіня проблем, реално то быв лем зачаток довшой конштітучной крізы а кресло ґубернатора зістало аж до 1923-го року необсаджене. Кріза то была досправдова, кедьже знепокойовала і презідента републікы, котрый о тім писав і у своїх особных позначках.

Одход до Споєных штатів

Жатковіч ся даякый час по резіґнації іщі стримав на Підкарпатю. До Споєных штатів Америкы, де жыв од свого дітинства, вернув ся аж юлі 1921-го року. Одышов скламаный з поступу чехословацькых властей і підкарпаторусиньска політічна сцена тым стратила найспособнішого і найдосліднішого опонента пражского централізма.

По своїм навернутю до Споєных штатів Жатковіч зачав з величезнов пропаґачнов актівностьов. Про америцькых Русинів написав Expose Dr. G. I. Žatkoviča, byvšeho gubernatora Podkarpatskoj Rusi, o Podkarpatskoj Rusi. В дашто веце як 40-сторінковій публікації Жатковіч аналізовав цілый процес приєднаня Підкарпатьской Руси до складу Чехословакії як їй автономной области і намагы о реалізацію автономії по выникнутю републікы.

Крітік Чехословакії

Ґриґорій Жатковіч вернув до Споєных штатів, як уж было спомянуто скламаный. То і давав ясно знати.

Чехословакію по навернутю до Америкы безпрестайно крітіковав у многых своїх роботах. Милосердным ку Чехословакії зачав быти знова аж по зачатку 2-ой світовой войны, коли вернув ся ку ідеї, же найліпшов путьов про Русинів є быти по войні знова в державі з Чехами і Словаками. Жаль, історія ся вже зачала по войні писати цалком іншак.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА