У віторок 17-го новембра 2020-го року, в день, коли ся в Чеській і Словацькій републіці святкує державне свято – День боротьбы за слободу і демкрацію, вже традічно передавали ся Ціны Памяти народа. Тото оцініня передавать безпрофітова орґанізація Post Bellum, котра діє в Чеській републіці і на Словакії.
І тот рік прямый ефір із святочного проґраму передаваня цін высылала Чеська телевізія, Словацька телевізія і Чеськый розглас, котры суть вєдно із Post Bellum а чеськым Інштітутом про штудіюм тоталітарных режімів орґанізаторами ґалавечора. Тогорічны Ціны Памяти народа Здобыли пятьоми лавреаты, но передеваня было вынятковым. Першыраз в історії уділило ся тото оцініня in memoriam. Посмертно дістала Ціну Памяти народа Квєтослава Бартоньова, котра помогла бідным русиньскым дітям з Долины смерти.
Штудентка учітельской смінарії, што помогла дітям
Квєтослава Бартоньова, роджена Аксманова (рр. 1928 – 2017), як штудентка Учітельской смінарії в роднім Оломовці вєдно із сокласничков Вєров Крістовов пішли в літі 1946-го року до зниченых русиньскых сел на выходній Словакії в такзваній Долині смерти. На місця, де проходили єдны із найтяжшых боїв Другой світовой войны. Молоды штуденткы там привезли збірку одежды про містны діти. Ішли конкретно до сел Вышня і Нижня Писана, чім їх повірила школа, котра збірку зорґанізовала.
„Было то там цалком выбомбардоване. Дало ся там ходити лем по дакторых драгах, де з вами ішов супровод, бо всядыль были міны. Зістала там єдина мурована будова. Зістало там повно сирот і діти спали наприклад і по штирьох на єдній постелі,“ споминала Квєтослава Бартоньова на тоты часы про орґанізацію Post Bellum, котра зберать жывотны історії памятників 20-го столітя.
Кедьже діти єй просили о поміч, по тім, што ся вернула до Оломовця, зачала під покровительством Чехословацького общества орґанізовати їх скорый приход до їй родного міста. Мусила їм выбавити уквартельованя, доктора, школу ці фінанції. Зато навщівила дакілько фірем і інштітуцій, жебы выбавити грошы про діти. Сама притім ходила в розторганых боканчах. Но наконець їм вшытко позганяла, і то, што їм требало до школы.
Вдяка Квєтославі Бартоньовій 45 дітей пришло на єден школьскый рік до Оломовця. О тринадцять дівок постарали ся католицькы монашкы, 32 дітей взяли ку собі родины, котры одповіли на вызву Чехословацького общества. Дакотры діти, котры были сиротами, уж зістали адоптованы в Оломовці, чім їм забезпечіла ліпше дітинство і жывот.
Скромна з нелегкым жывотом
„Ниґда єм о тім не говорила і не хосновала то на свій хосен. Мі тых дітей было страшні жаль, зато єм то зробила,“ повіла Бартоньова, кедь з ньов з Post Bellum робили інтервю, в котрім розповіла свою жывотну історію. Зо жаднов дітинов ся пак вже не стрітила.
У 1948-ім році закінчіла штудії і зачала учітельовати, но про їй незгоду з комуністічным пучом єй часто метали з місця на місце по сельскых школах. Їй родині взяли вшыткы фундушы, їй тету, котра была католицьков монашков, одсудили у выконштруованім процесі на пять років арешту.
Аж коротко перед свойой смертьов у 2017-ім році вдяка Post Bellum стрітила ся з дакілько дітми, котрым по войні помогла.
Ціна Памяти народа їй была вынятково уділена in memoriam з той причіны, же сама не хотіла быти прославляна, і не хотіла прияти ціну почас жывота. Теперь єй перевзяла їй внучка.
Post Bellum
Орґанізація Post Bellum выникла у 2001-ім році в Чеській републіці, пізніше паралелна орґанізація і на Словакії. Выглядавать і записує спомины памятників ключовых моментів 20-го столітя. Основали єй чеськы журналісты і історіци.
Головным проєктом стала Память народа, збірка спомин конкретных особностей, фотоґрафій, денників і різных архівалій з періоду тоталітарізмів 20-го столітя. Днесь мають тісячі обробленых жывотных історій і вшытко є приступне як інтернетовый архів.
Жрідло фотоґрафії: Vít Lucuk, Post Bellum.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫК