Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 12. листопада/новембра 2020 р.
Комісия посвчена лемківскым справам
Посліднє засіданя соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын было в цілости посвячене лемківскым справам. В пятницю, 6. листопада/новембра 2020 р., рішаны были дві головны темы тыкаючы лемківской етнічной меншыны. Было то розсмотріня інформациі Міністра Едукациі і Высшого Шкільництва до темы ситуациі едукациі лемківской меншыны в Польщы та запознаня ся з інформацийом Міністра Внутрнішх Справ і Адміністрациі про загальну ситуацию і проблемы Лемків. Голос в дискусиі забрали м.ін. др габ. Олена Дуць-Файфер, проф. Штефан Дудра, Даміян Трохановскій та Юрий Стариньскій. Бесідувало ся м.ін. про тото, што державны уряды фурт выміняют Лемків як част украіньского народу, што єст заперечаньом записам меншынового закону і копіюваньом комуністичных рішынь. Дуць-Файфер споминала на проблемы звязаны зо вчыньом лемківского языка. Проф. Штефан Дудра спомнул про фальшуваня істориі украіньском орґанізацийом Обєднаня Лемків з Ґорлиц. Навязал тым самым до дискримінацийной таблиці в Заґужанах, одкрытой в 2017 р., на котрій є напис, же выселено з той стациі люди украіньской нацийональности. Є то явна брехня. Посол Євгеній Чыквін бесідувал про справу лемківскых лісів. Апелювал на тото, же тема того повинна быти вкінци порішена схваліньом закону.
Меджелабірці з малым процентом коронавіруса
Найменьшу частку жытелів позитивно тестуваных на новый тип коронавіруса в рамках другого етапу тестуваня має в реґіоні Земплин окрес Меджелабірці. Найвеце іх є в окресі Воронів над Топльов. Веце позитивных тестуваных было на Нижнім Земплині. Выходит то з офіцияльных даных, котры передал ресорт обороны. В окресі Меджелабірці в другій турі тестуваня взяло участ 6142 жытелів, при чым позитивных было лем 17 з них. Частка позитивно тестуваных представлює 0,28 процента. Другє найнизше чысло, 43, є в нижньоземплиньскым окресі Собранці. При 12 966 участных жытелях то представлює 0,33 процента. Од минулого понеділька, 9. листопада/новембра, є складнійше подорожуваня медже Словацийом і Украіном. Особы, котры приходят з украіньского боку, можут хоснувати лем граничный перехід Ужгород – Вышнє Німецкє, і то лем в становеленых годинах, а не цілы 24 годины.
Ремонт воєнного цмонтеря в Ґорлицях
Як інформує Уряд Міста Ґорлиці, зачал ся ремонт воєнного цмонтеря но. 87. Є то обєкт при ул. Локєтка, на котрым похоронены сут воякы ріжных нацийональности з І світовой войны. В рамках модернізациі буде робленый мур і головна брама. Місто фінансуваня на тоту ціль отримало з Міністерства Культуры і Нацийональной Спадковины в рамках проґраму «Гробы і воєнны цмонтері в державі». Цілковитый кошт плянуваных модернізацийно-консерваторскых прац муру і брамы то 187 500 зл, з чого 150 000 зл то середкы з міністерияльной дотациі. На реченым теметові похороненых єст 81 австрийскых вояків, 57 німецкых та 66 росийскых. Сут они похоренены в 45 ґруповых гробницях і 7 поєдных. Як інформує Уряд Міста, в найблизшым часі місто хоче выстарати ся про фінансуваня на ремонт головного памятника на цмонтери і модернізацию дальшых гробів.
«Мала істория Русинів» про Вас
Здружыня Інтеліґенциі Русинів Словациі выдало «Малу історию Русинів» (Malé dejiny Rusínov) авторства єдного з найвызначнійшых сучасных русиньскых науковців – Івана Попа. Хоц книжка не є новістю на словацкым выдавничым рынку, новости і так лем дакус приносит. «Малу історию Русинів» ЗІРС выдало уж в 2010 р., так як і тепер – перед ближучым ся повселюдным списуваньом, котре одбуде ся на Словациі в лютым/фебруарі і марци будучого рока. Тым разом публикация вышла в новым, барз якістным дізайні. В книжці споминат ся м.ін. на тото, што історийом Карпатскых Русинів інтересувала ся не лем русиньска історийоґрафія, але і мадярска, австрийска, росийска, словацка, совітска і украіньска. Іван Поп пише, же о кілько інчы дослідникы признают Русинів за окремый нарід, то украіньска історийоґрафія одберат ім тото право, а самы украіньскы працы на тоту тему сут міцно сполітизуваны. Книжка приносит основны факты о істориі Русинів од правіку – кєд бесідуєме о териториі, на котрій днес жыют Русины, аж по долю того народа в Европі по ІІ світовій войні.