Ситуация Лемків головном темом соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын

Посліднє засіданя соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын было в цілости посвячене лемківскым справам. В пятницю, 6. листопада/новембра 2020 р., рішаны были дві головны темы тыкаючы лемківской етнічной меншыны.

Было то розсмотріня інформациі Міністра Едукациі і Высшого Шкільництва до темы ситуациі едукациі лемківской меншыны в Польщы та запознаня ся з інформацийом Міністра Внутрнішх Справ і Адміністрациі про загальну ситуацию і проблемы Лемків.

Засідaня, з причыны актуальных пандемічных ограничынь, проходило в гыбридовій формулі. Окрем посланців, евродепутатів, представників обох міністерств, в стрічы онляйн брали участ і самы Лемкы.

Голос заберали м.ін. др габ. Олена Дуць-Файфер, заступця предсідателя Стоваришыня Лемків, бывша репрезентантка лемківской меншыны в Спільній Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын, проф. Штефан Дудра, актуальный репрезентант Лемків в СКУтНіЕМ, Даміян Трохановскій, заступця ведучого Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях та Юрий Стариньскій, якій єст ведучым Лемківского Ансамблю Пісні і Танця Кычера.

Планный рапорт Міністерства

Присутных привитала ведуча Комісиі, Ванда Новіцка, посланкыня Лівиці. В першым шорі директор загальной освіты в Міністерстві Нацийональной Едукациі  Kaтажына Кошевска представила інформацию про вчыня лемківского языка в малопольскым, нижньошлезскым і любушскым воєвідствах. Подля Міністерства в 2019 р. лемківского языка вчыло ся 313 учеників.

По куртій інформациі голос забрала др габ. Олена Дуць-Файфер, яка однесла ся до выступліня міністерияльного урядника. Пояснила, што рапорт є полный блудів, а чытаючы го, мож мати одчутя, што был писаный іщы в часах комуністичного систему, де Лемків арбітральні причыслено до Украінців. Заступця ведучого СЛ припомнула, што менышновый закон ясно прецизує понятя лемківской етнічной меншыны, то є такой меншыны, котра не мат свойой державы, ани не чує звязку з інчом державом і нацийом.

Рапорт має і інчы основны хыбы, як хоцкі споминаня на ведучых украіньскых орґанізаций, ци споминаня на ведучых орґанізаций, котры уж не жыют. В міністерияльным справописі тяжко глядати деякых анализ ци постулятів, понеже приносит він выключно сухы статистичны даны.

До рапорту однюс ся так само заступця ведучого Руской Бурсы, Даміян Трохановскій. Бесідувал він, што фурт домінуют понятя з часів глубокого сталінізму, коли Лемків причыслено до Украінців. Перепросил за тото, што мусит послугувати ся такыма одношынями, але державны урядникы фурт підтримуют тоту ленію і в реченым рапорті, хоц в Польщы од 2005 р. обовязує меншыновый закон, якій ясно дефініює понятя етнічной меншыны.

Припомнул, што рівно два рокы тому тот сам проблем зголошал на подібным засіданю в Соймі Польской Республикы, а дотля нич ся в тій справі не змінило. Трохановскій зазначыл, што по 1989 р. Лемкы офіцияльно можут голосити ся як окрема меншына, што польска держава повинна респектувати згідно з дефініциями реченого закону.

Зо становиском заступці ведучого Руской Бурсы согласил репрезентант Лемків в СКУтНіЕМ проф. Штефан Дудра. Гварил він, што справа достоменности є основна для Лемків. Трохановскій бесідувал дальше, што покля держава буде надале фінансувала всякы діяня, якы не сут лемківскы, а украіньскы (хоц в заміріню зголошаны сут як лемківскы), дотля фурт буде выступувало явиско явного заперечаня записам закону.

Реформуваня едукациі

Дуць-Файфер дальше односила ся до проблему звязаного з браками учытелів лемківского языка, котрый подля ней єст наслідством ліквідациі лемківской-русиньской філолоґіі.

Спомнула і на інчый проблем, котрый повязаный єст з отримуваньом ґлейту на вчыня языка особам, якых знаня не єст в ниякій спосіб верифікуване. Як примір привела сутиацию, коли вчыня лемківского языка єст ведене через особы, якы отримали од даной меншыновой орґанізациі посвідчыня, же знают язык, барз часто лем бесідуваный, а не писаный, бо не мают ся го де вывчыти. Практика така спроваджат ся ґу тому, же учытелі лемківского языка найчастійше сут учытелями інчых предметів, што не влият позитивно на рівен едукациі.

Всякы контролі ведены державныма орґанами ограничают ся до того, же провірят ся лем кількіст зреализуваных годин лекций. Не провірят ся нияк рівня і результатів вчыня. Справу путат і брак мериторичного специялисты ци методика лемківского языка, котрых, подля слів Дуц-Файфер, неє ани де вывчыти.

В дальшій части порушена была тема фінансуваня вчыня лемківского языка і проблему з явністю выдаваных середків на тоту ціль. Даміян Трохановскій повідал про проблем в еґзеквуваню тых середків од поєдных ґмін, котры не хотят іх передавати на задачы звязаны з едукацийом лемківской молодежы, а часто середкы тоты выдаткуют на цілі нияк не маючы звязку з лемківскым шкільництвом.

В конклюзиі про реформуваня едукациі лемківского языка, др. габ. Олена Дуць-Файфер апелювала о потребу покликаня (приверніня) єдиниці, яка рыхтувала бы будучых учытелів.

Проф. Штефан Дудра так само звідувал про субвенцию на вчыня лемківского языка, котра єст перезначена для поєдных самоурядів. На примірі ґміны Пшемків розповіл про контролю Найвысшой Ізбы Контролі, котра вказала на непрозрачне і планне ґаздуваня тыма середками.

Дудра бесідувал, што інформациі і документы зрыхтуваны МВСіА на пятничне засіданя были присланы участникам барз пізно, бо в лем на 2,5 год. перед початком дискусиі. Практика така не повинна більше мати місця. Самы інформациі сут барз загальны і неточны.

Справа дискримінацийных таблиц ОЛ

Присутный на засіданю репрезентант лемківской етнічной меншыны в СКУтНіЕМ, проф. Штефан Дудра, звернул увагу на факт фальшуваня істориі через проукраіньску орґанізацию Обєднаня Лемків з Ґорлиц. «Маме тіж важны проблемы повязаны з явисками фальшуваня істориі. Дам лем єден приклад, котрый вяже ся з лемківском достоменністю», бесідувал в тій части выступліня проф. Дудра.

Репрезентант лемківской меншыны припомнул о справі дискримінацийных таблиц, окдрытых з ініциятивы Обєднаня Лемків в 2017 р. Дудра зазначыл, што звернул ся в тій справі вєдно з др. Мирославом Копыстяньском (другым репрезентантом Лемків в СКУтНіЕМ) до презеса Інституту Нацийональной Памяти – др. Ярослава Шарека. Зверніня односило ся до змісту таблиці завішеной на стациі в підґорлицкых Заґужанах, з котрой одходили на чужыну потягы в выселяныма Лемками.

«На тій таблици є напис, котрый бесідує про выселеных в 1947 р., же з той стациі выселено понад 11 тис. осіб украіньской нацийональности» – пояснял дальше. Дудра высловил, што єст то явне передаваня неправдивых і фальшывых інформаций. Повіл, што зміст таблиц фальшує історичне знаня. «Елемент тот спричынят ся до поглубляня нацийонально-етнічных антаґонізмів, в тым припаді лемківско-украіньскых антаґонізмів» – продолжал.

Проф. Дудра спомянул, што проблем был уж дуже скорше зголашаный, м.ін. через Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях, але так само як проблем на засіданях СКУтНіЕМ.

«Перед парома днями отримали сме писмо презеса Інституту Нацийональной Памяти, в котрым інформує нас, же полну одповідальніст за зміст памятковых написів поміщаных на таблицях жертв акциі Вісла поносит ініциятор іх завішыня» – пояснял перед присутныма. Справа тота тягне ся од 2017 р. і доднес не была розвязана. Припомнийме, што Обєднаня Лемків поясняючы зміст таблиц одкликувало ся до комуністичных джерел, з котрых выникало, же в 1947 р. выселяно выключно Украінців.

Лемківскы лісы

В справі важной для вшыткых Лемків річы голос забрал посланец Громадяньской Коаліциі, Євгеній Чыквін. Як пояснял він деякій час тому, в пляні засіданя была початково тема звороту лемківскых лісів, но з огляду на тиск части правицьовых посланців – членів Комісиі – тема тота остала вышмарена з порядку засіданя.

Євгеній Чыквін бесідувал про потребу системового розвязаня темы лемківского маєтку, котрый был беззаконно забраный Лемкам, а котрый доднес находит ся выключно в державных руках.

Посол правны апспекты консультувал перед засіданьом з Северияном Косовскым, секретарьом Головного Заряду Стоваришыня Лемків. Євгеній Чыквін был попрошеный, жебы зложыти посольску інтерпеляцию в тій справі. Барз важном справом єст актуальна постава Державных Лісів, котры на послідніх розправах підносят арґумент, же Лемкы мали неограничену можливіст стараня ся о зворот маєтків уж од 50. років ХХ ст.

Основом справом є і термін давности, котрый в одчутю Лемків повинен быти уставово порішеный так, жебы особы, якы не встигли зголосити своіх жадань, могли тото іщы зробити. Посол Чыквін обіцял зложыти до президиі Комісиі шыроко описаный проблем, звязаный з зворотом лемківскых лісів. Попросил він ведучу, жебы Комісия звернула ся до Бюра Соймовых Анализ о правну анализу той ситуациі. Посол повіл, што кєд держава не займе ся том темом, може горозити тото переданьом темы до медженародных інституций.

Меншыны в пандеміі

Юрий Стариньскій звернул увагу на планне положыля меншын, в тым лемківской етнічной меншыны, в добі пандеміі. Бесідувал він головно на прикладі веденого ним ЛАПіТ Кычера з Ліґниці. Подля слів Стариньского держава часто невластиво постерігат ліґницкій ансамбль ци тіж інчы того рода подібны орґанізациі, котры не сут лем музичныма ансамблями, але ведут тіж шыршу діяльніст.

Ведучый Кычеры оповідал про реализуваны проєкты, бібліотеку і дослідничый архів. Звернул увагу на тенденцию постепенного зменьшаня дотаций на такы проєкты як лемкознавчы досліжыня. Припомнул, што через деякій час діти і молодіж могли вчыти ся лемківского языка як раз при веденій ним Кычері, понеже локальны ліґницкы власти не были нияк заінтересуваны том темом.

За словами Стариньского, в остатнім часі одшмареный был проєкт о дофінансуваня ревітализациі лемківского цмонтеря в Лабовій, котрый власныма середками єст етапами реализуваный при спілпрацы зо Стоваришыньом Маґурич. «Кєд бы не нашы діяня сперед двох років, цмонтір тот был был зліквідуваный, понеже такє было його перезначыня» – кінчыл Стариньскій.